У чоловіка під дією мутагенного фактору з'явилася велика кількість мутантних клітин. Проте більшість із них були розпізнані і знищені. Які клітини відповідають за розпізнання та знищення мутантних клітин?

Чому це правильна відповідь

Т-лімфоцити-кілери розпізнають змінені пептиди на поверхні мутантних клітин у комплексі з молекулами MHC І класу, які презентуються практично всіма ядерними клітинами організму. Активація цитотоксичних Т-лімфоцитів відбувається після розпізнавання антигену та костимуляторних сигналів, що призводить до спрямованого вивільнення перфорину та гранзимів у імунологічний синапс. Регуляція відбувається на клітинному рівні через клональну експансію специфічних CD8⁺ Т-лімфоцитів у вторинних лімфоїдних органах після презентації антигену дендритними клітинами. Ефекторні кілери мігрують до тканин і безпосередньо індукують апоптоз мутантних клітин за рахунок активації каспаз через гранзими та формування пор у мембрані перфорином. Механізм базується на двох сигналах активації: TCR-розпізнавання пептид-MHC комплексу та взаємодія CD28 з B7-молекулами, що забезпечує специфічність і запобігає атаці нормальних клітин. Фас-лігандний шлях додатково індукує апоптоз у цільових клітин при контакті. Зворотний зв’язок реалізується через активацію регуляторних Т-клітин та виснаження ефекторів після елімінації антигену, що обмежує тривалість відповіді та запобігає надмірному пошкодженню тканин. Саме Т-лімфоцити-кілери забезпечують пряме знищення мутантних клітин через цитотоксичні механізми, тоді як інші лімфоцити координують або продукують антитіла без прямого контакту. Цей механізм є основним для елімінації внутрішньоклітинних змін, включаючи мутації, оскільки MHC І класу презентує ендогенні пептиди всім клітинам організму.