Малюк попросив Вас надути повітряну кульку якомога дужче за один видих. Яким об'ємом повітря Ви скористаєтесь?

Чому це правильна відповідь

Максимальний видих після попереднього максимально глибокого вдиху реалізує сумарне використання дихального об’єму, резервного об’єму вдиху та резервного об’єму видиху. Саме сукупність цих трьох об’ємів визначає кількість повітря, яку можна видихнути за один безперервний акт дихання. Регуляція цього процесу відбувається на органному та системному рівнях за рахунок координованої роботи дихальних м’язів, еластичних властивостей легеневої тканини та грудної клітки. Максимальний вдих досягається активним скороченням діафрагми й зовнішніх міжреберних м’язів, що збільшує об’єм грудної порожнини. Під час подальшого форсованого видиху послідовно задіюється спочатку дихальний об’єм, а потім резервний об’єм видиху, що забезпечується еластичним спаданням легень і активним скороченням експіраторних м’язів. Альвеолярний тиск при цьому перевищує атмосферний, що створює рушійну силу для виходу повітря. На клітинному рівні процес підтримується властивостями сурфактанту, який зменшує поверхневий натяг і дозволяє альвеолам стабільно функціонувати при великих коливаннях об’єму. Це забезпечує можливість повного використання доступного легеневого резерву. Зворотний зв’язок формується через механорецептори легень і грудної клітки, які обмежують надмірне розтягнення та координують завершення дихального акту. Саме життєва ємність легень відображає максимальний об’єм повітря, доступний для одного повного вдиху і одного повного видиху, що і визначає правильність цього варіанту.