У лабораторії визначено чутливість стафілокока до антибіотиків та отримано такі результати дослідження щодо діаметра зон затримки росту: пеніцилін - 8 мм, оксацилін - 8 мм, ампіцилін -25 мм, гентаміцин - 22 мм. Який метод дослідження використано?

Чому це правильна відповідь

У даному випадку йдеться не про конкретний мікроорганізм як етіологічний чинник захворювання, а про лабораторний метод визначення чутливості бактерій до антибіотиків. Об’єктом дослідження є бактерія роду Staphylococcus, грампозитивний кок, який часто формує резистентність до бета-лактамних антибіотиків і потребує обов’язкового тестування чутливості перед призначенням терапії. Метод паперових дисків, також відомий як диск-дифузійний метод Кірбі–Бауера, ґрунтується на здатності антибіотика дифундувати з паперового диска в поживне середовище, засіяне досліджуваною культурою. У результаті навколо диска формується зона затримки росту, діаметр якої прямо залежить від чутливості бактерії до конкретного препарату. Ключовою ознакою цього методу є саме вимірювання діаметра зон затримки росту в міліметрах, що чітко відображено в умові задачі. Наведені числові значення для пеніциліну, оксациліну, ампіциліну та гентаміцину є типовим результатом диск-дифузійного тесту, який порівнюють зі стандартними таблицями інтерпретації. Патогенетично важливо, що метод паперових дисків дозволяє швидко оцінити фенотипову резистентність стафілокока, зокрема виявити штами з продукцією бета-лактамаз або метицилінрезистентні варіанти. Саме тому цей метод широко застосовується у клінічних бактеріологічних лабораторіях. Отже, вирішальною мікробіологічною ознакою з умови є наявність числових показників діаметра зон затримки росту навколо дисків з антибіотиками. Це однозначно вказує на використання методу паперових дисків, а не інших методів визначення чутливості.