У лабораторії визначено чутливість стафілокока до антибіотиків та отримано такі результати досліджения щодо діаметра зон затримки росту: пеніцилін - 25 мм, гентаміци - 22 мм. Який метод дослідження використано?

Чому це правильна відповідь

Staphylococcus aureus є грампозитивним коковим збудником, що розташовується гронами, факультативним анаеробом, не утворює спор чи джгутиків, часто має полісахаридну капсулу чи біоплівку в патогенних штамах. Клітинна стінка містить товстий шар пептидоглікану та тейхоєві кислоти, що зумовлює чутливість до багатьох антибіотиків, але також швидкий розвиток резистентності, зокрема до пеніциліну через продукцію β-лактамаз чи змінені пеніцилінзв’язуючі білки в MRSA. Збудник продукує численні фактори патогенності — гемолізини, лейкоцидин Пантон-Валентайн, ентеротоксини, ексфоліативні токсини та ферменти агресії. Метод паперових дисків (диско-дифузійний метод Кірбі-Бауера) є стандартним для визначення чутливості бактерій до антибіотиків шляхом розміщення дисків з фіксованою кількістю антибіотика на газоні культури на агарі Мюллера-Хінтона з подальшим вимірюванням діаметра зон затримки росту навколо дисків після інкубації. Інтерпретація базується на стандартних таблицях (CLSI чи EUCAST), де діаметр зони корелює з мінімальною інгібуючою концентрацією — більший діаметр вказує на вищу чутливість. Для пеніциліну зона 25 мм типово свідчить про чутливість, для гентаміцину 22 мм — також чутливість, що дозволяє швидко орієнтовно оцінити ефективність антибіотиків. Патогенез стафілококових інфекцій залежить від вірулентності штаму та резистентності до антибіотиків, оскільки стійкі форми викликають тяжкі госпітальні інфекції з високою летальністю. Визначення чутливості є критичним для вибору терапії, особливо при підозрі на MRSA чи VISA. Метод дисків простий, економічний і дозволяє одночасно тестувати багато антибіотиків, що робить його методом вибору в рутинних лабораторіях. Точність залежить від стандартизації газону, товщини агару та якості дисків. Діагностика чутливості стафілококів включає диско-дифузійний метод як скринінговий, з підтвердженням для критичних антибіотиків методом серійних розведень для визначення МІК. Для пеніциліназу-продукуючих штамів застосовують цефокситиновий диск як маркер MRSA. Бактеріоскопія чи біохімічні тести ідентифікують вид, але не чутливість. ПЛР виявляє гени резистентності, такі як mecA. Метод паперових дисків є золотим стандартом для фенотипового тестування чутливості в клінічній практиці. Імунітет до стафілококових інфекцій складний, з участю гуморального компоненту (антитіла до токсинів) та клітинного (нейтрофіли, макрофаги), але часто недостатній через механізми уникнення — протеїн А, біоплівка, внутрішньоклітинна персистенція. Вакцини відсутні через антигенну варіабельність. Профілактика базується на гігієні, раціональному використанні антибіотиків та контролі резистентності методом дисків чи іншими. Саме метод паперових дисків є правильним варіантом, оскільки результати дослідження подані у вигляді діаметра зон затримки росту в міліметрах навколо дисків з пеніциліном та гентаміцином, що є класичним форматом інтерпретації диско-дифузійного методу Кірбі-Бауера. Інші методи або дають результати в концентраціях (МІК), або не стосуються антибіотикочутливості взагалі.