У спортсмена на старті перед змаганнями відзначається підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. Впливом яких відділів ЦНС можна пояснити вказані зміни?

Чому це правильна відповідь

Передстартове підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень зумовлене умовно-рефлекторною активацією симпатичної нервової системи через асоціативні зони кори великих півкуль, де емоційне збудження та антиципація змагання обробляються в лімбічних структурах з подальшою проєкцією на премоторну та префронтальну кору. Кора великих півкуль через низхідні кортикоспінальні та кортикобульбарні шляхи активує симпатичні прегангліонарні нейрони спинного мозку, підвищуючи вивільнення норадреналіну в серці та судинах. На клітинному рівні активація β1-адренорецепторів у синоатріальному вузлі підвищує цАМФ, прискорюючи діастолічну деполяризацію через активацію If-каналів та Ca2+-каналів, що збільшує частоту генерації потенціалів дії. Одночасно α1-рецептори на судинах викликають вазоконстрикцію через фосфоліпазу C та підвищення внутрішньоклітинного кальцію, підвищуючи периферичний опір та артеріальний тиск. Регуляція на системному рівні відбувається через інтеграцію сенсорних сигналів (зір, слух стартового сигналу) в корі з еферентними командами до вазомоторного центру стовбура, де кора модулює базовий тонус симпатичної системи. Зворотний зв’язок реалізується барорецепторами, які намагаються компенсувати підвищення тиску посиленням парасимпатичного тонусу, але при емоційному збудженні коркова активація переважає цей механізм. Емоційне збудження перед стартом активує саме кору великих півкуль через умовні рефлекси та антиципацію, викликаючи швидке симпатичне збудження без безпосередньої участі нижчих центрів у ініціації. Це забезпечує адаптивну підготовку серцево-судинної системи до фізичного навантаження шляхом підвищення серцевого викиду та перфузії м’язів.