В експерименті на тварині здійснили перерізку блукаючих нервів з обох боків. Як при цьому зміниться характер дихання?

Чому це правильна відповідь

Дихання регулюється на системному рівні за участю дихального центру довгастого мозку, який отримує аферентну інформацію від периферичних та легеневих рецепторів. Одним із ключових джерел цієї інформації є блукаючі нерви, що передають сигнали від рецепторів розтягнення легень. Легеневі рецептори розтягнення активуються під час вдиху і через аферентні волокна блукаючого нерва гальмують активність інспіраторних нейронів дихального центру. Цей механізм, відомий як рефлекс Герінга–Брейєра, обмежує тривалість вдиху і сприяє переходу до видиху. Після двобічної перерізки блукаючих нервів припиняється надходження гальмівних імпульсів від рецепторів розтягнення легень. Унаслідок цього інспіраторні нейрони довше залишаються активними, що призводить до подовження фази вдиху та збільшення дихального об’єму. Подовження вдиху автоматично зменшує частоту дихальних циклів, оскільки кожен цикл займає більше часу. Таким чином формується рідке, але більш глибоке дихання, яке є прямим наслідком втрати легеневого гальмівного контролю. Отже, відсутність аферентного впливу блукаючих нервів знімає обмеження глибини вдиху і зменшує частоту дихання, що фізіологічно зумовлює глибоке та рідке дихання.