MedOnline Тренуватись онлайн

До сімейного лікаря звернувся пацієнт із скаргою на сильний головний біль. Обʼєктино спостерігається: АТ - 220/110 мм рт. ст., ЧСС - 88 уд./хв. ЧД - 18 уд./ха. Діагностовано неускладнений гіпертензивний криз. Для надання невідкладної допомоги лікар обирає препарат групи блокаторів кальцієних каналів короткої тривалості дії. Який препарат призначив лікар?

Чому це правильна відповідь

У наведеному випадку описано неускладнений гіпертензивний криз із дуже високими цифрами артеріального тиску та симптомом-мішенню у вигляді сильного головного болю без ознак гострого ураження органів-мішеней, що потребує швидкого, але керованого зниження периферичного судинного опору. У межах умов тесту лікар свідомо обирає блокатор кальцієних каналів короткої тривалості дії для невідкладної допомоги, тобто препарат, що швидко розширює артеріоли та знижує післянавантаження. Серед наведених варіантів саме ніфедипін є класичним представником дигідропіридинових блокаторів L-типу кальцієвих каналів із відносно швидким початком дії та коротшою тривалістю ефекту порівняно з довгодіючими формами. Ніфедипін належить до дигідропіридинових блокаторів кальцієвих каналів і реалізує переважно судинний ефект. На молекулярному рівні він блокує потенціалзалежні кальцієві канали L-типу в мембранах гладеньких м’язових клітин артеріол, зменшуючи вхід Са2+ у клітину під час деполяризації. Оскільки Са2+ є ключовим іоном для активації кальмодулін-залежної міозин-легколанцюгової кінази та запуску скорочення, зменшення внутрішньоклітинного Са2+ призводить до розслаблення судинної стінки, вазодилатації та зниження загального периферичного судинного опору. На органному та системному рівнях блокада L-каналів у судинах викликає зниження систолічного і діастолічного тиску, полегшує роботу лівого шлуночка та зменшує післянавантаження. Для дигідропіридинів характерна відносна селективність до судин порівняно з провідною системою серця, тому прямий негативний інотропний чи дромотропний ефект виражений значно менше, ніж у недигідропіридинів. Водночас швидка периферична вазодилатація може запускати барорефлекторну симпатичну активацію з рефлекторною тахікардією, що є типовим наслідком механізму дії і пояснює необхідність обережності при певних кардіальних станах. Фармакокінетично короткодіючі форми ніфедипіну характеризуються швидким розвитком ефекту при пероральному застосуванні, що й робить їх придатними для невідкладної корекції тиску в рамках логіки тестового завдання. Метаболізується препарат у печінці з участю ферментних систем цитохрому, що визначає можливість фармакокінетичних взаємодій із інгібіторами або індукторами печінкового метаболізму. Коротка тривалість дії означає, що ефект може бути відносно швидко керованим, але також підвищує ризик коливань тиску при неправильному застосуванні. Клінічно блокатори кальцієвих каналів дигідропіридинового ряду використовують при артеріальній гіпертензії та стенокардії, оскільки зменшення судинного тонусу й післянавантаження поліпшує гемодинаміку та перфузію. Основні побічні ефекти безпосередньо випливають із вазодилатації: головний біль, припливи, запаморочення, периферичні набряки, а при швидкому початку дії можливі виражені коливання тиску й рефлекторна тахікардія. У даному тесті ключовою ознакою є вибір саме блокатора кальцієних каналів короткої тривалості дії для невідкладної допомоги, і з наведених опцій цьому критерію відповідає ніфедипін, що й робить його правильним варіантом.

Чому інші варіанти не підходять

Каптоприл
Каптоприл є інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту, який знижує утворення ангіотензину II та секрецію альдостерону, викликаючи вазодилатацію і зменшення затримки натрію. Він може застосовуватися для зниження тиску, але не належить до блокаторів кальцієних каналів, які прямо зазначені в умові. Отже, механізм дії каптоприлу не відповідає ключовій вимозі тесту щодо короткодіючого блокатора кальцієвих каналів.
Урапідил
Урапідил є антигіпертензивним засобом з переважною периферичною α1-адреноблокадою та центральним зниженням симпатичної активності, що призводить до вазодилатації та зниження тиску. Його застосування можливе при кризах, але він не є блокатором кальцієних каналів і не реалізує ефект через блокаду L-типу Са2+ каналів. Тому цей варіант не відповідає формулюванню завдання про вибір препарату з групи блокаторів кальцієних каналів.
Доксазозин
Доксазозин є селективним α1-адреноблокатором, який знижує периферичний судинний опір шляхом блокади вазоконстрикторної дії катехоламінів на судини. Він не належить до блокаторів кальцієних каналів і не забезпечує характерного для них механізму зменшення входу Са2+ у гладенькі м’язи судин. У контексті задачі, де чітко задано клас препарату, доксазозин є невідповідним.
Лозартан
Лозартан є блокатором рецепторів ангіотензину II типу AT1, зменшує вазоконстрикторні та альдостеронзалежні ефекти ренін-ангіотензинової системи. Він використовується для тривалого контролю артеріальної гіпертензії та захисту органів-мішеней, але не є блокатором кальцієних каналів і не призначається як короткодіючий представник цього класу для невідкладної допомоги. Тому лозартан не відповідає ключовому фармакологічному критерію задачі.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Антигіпертензивні лікарські засоби