Хворий взимку впав в ополонку, замерз на вітрі, захворів. Температура тіла підвищилася до 39,7°С і коливалася від 39,0°С до 39,8°С. Назвіть тип температурної кривої у хворого.

Чому це правильна відповідь

Постійна лихоманка (febris continua) характеризується стійким підвищенням температури тіла вище 39 °C з добовими коливаннями в межах 1 °C, що не опускається до нормальних значень. У хворого після тяжкого переохолодження розвинулася типова реакція гострої фази на тканинне пошкодження та вторинну бактеріальну інфекцію (найчастіше пневмонію або бронхопневмонію). Переохолодження призводить до масивного викиду прозапальних цитокінів (IL-1β, IL-6, TNF-α) з пошкоджених тканин і активованих макрофагів, які діють на терморегуляторні центри передньої гіпоталамусу через підвищення синтезу PGE2 у судинному органелі термінальної пластинки. Підвищення уставки термостата гіпоталамуса змушує організм підтримувати високу температуру за рахунок посиленого теплопродукування (скорочення м’язів, тремтіння, вазоконстрикція шкіри) і зменшення тепловіддачі. Стабільність високої температури з малими коливаннями відображає постійну дію пірогенів і стійке зміщення уставки, що характерно для тяжких бактеріальних інфекцій (пневмококова, стафілококова пневмонія), які найчастіше виникають після переохолодження. Така лихоманка зберігається доти, доки концентрація ендогенних пірогенів залишається високою і не відбувається значного зниження їх продукування чи блокади циклооксигенази. Коливання в межах 0,8 °C (від 39,0 до 39,8 °C) є типовими для febris continua і відрізняються від ремітуючої лихоманки, де добові коливання перевищують 1–1,5 °C, та від інтермітуючої, де температура періодично падає до нормальних або субнормальних значень. Постійна висока лихоманка після переохолодження свідчить про тяжкий перебіг запального процесу з масивною продукцією цитокінів і є прогностично несприятливою ознакою.