У пацієнта з діагнозом: пневмонія, спостерігається підвищення температури тіла. Яка біологічно активна речовина відіграє провідну роль у виникненні цього симптому захворювання?

Чому це правильна відповідь

Гарячка при пневмонії є проявом пирогенної реакції, де провідну роль відіграє ендогенний піроген інтерлейкін-1, що синтезується макрофагами та моноцитами у відповідь на бактеріальні продукти, зокрема ліпополісахариди грамнегативних бактерій. Інтерлейкін-1 зв'язується з рецепторами на гіпоталамічних нейронах, активуючи фосфоліпазу А2 з подальшим синтезом простагландину Е2 через циклооксигеназу-2, що підвищує термостатичний сет-поінт у преоптичній ділянці переднього гіпоталамуса. Це запускає еферентні сигнали через симпатичну систему та соматомоторну активацію, спричиняючи вазоконстрикцію периферичних судин, зменшення тепловіддачі, тремтіння скелетних м'язів та підвищення метаболізму з продукцією тепла. Клінічно це проявляється підвищенням температури тіла, ознобом, тахікардією та відчуттям холоду на тлі зростання центральної температури. Наслідками тривалої гарячки є катаболічні процеси з втратою маси тіла, дегідратація через посилене потовиділення у фазі зниження, а також ризик гіперпірексії з судомами при критичному перевищенні сет-поінту. Саме інтерлейкін-1 є правильним варіантом, оскільки він є первинним ендогенним пірогеном, що ініціює весь каскад гарячки через активацію простагландинів у ЦНС, тоді як інші медіатори беруть участь у локальному запаленні чи вазоактивних ефектах, але не безпосередньо впливають на гіпоталамічний центр терморегуляції.