У хворого діагностовано гострий інфаркт міокарду, який супроводжується стійкими болями за грудиною. Неефективність попередньо введених препаратів дала підставу лікарю провести нейролептанальгезію. Який нейролептик використовується для цього виду знеболення?

Чому це правильна відповідь

Нейролептанальгезія є методом знеболення, що базується на комбінації потужного опіоїдного анальгетика (зазвичай фентанілу) з нейролептиком бутерофенонового ряду дроперидолом, який забезпечує нейровегетативну стабілізацію, виражену антипсихотичну дію та α-адренолітичний ефект без значного пригнічення міокарда та дихання. Дроперидол є селективним антагоністом дофамінових D2-рецепторів у центральній нервовій системі та периферичних судинах, що призводить до зниження симпатичної активності, зменшення вивільнення катехоламінів, стабілізації гемодинаміки та запобігання рефлекторним тахікардіям і артеріальній гіпертензії, які небезпечні при гострому інфаркті міокарда. Одночасно дроперидол посилює дію фентанілу, забезпечуючи глибоку анальгезію при мінімальному кардіодепресивному ефекті, що критично важливо в кардіологічних пацієнтів. Фармакокінетично дроперидол має швидкий початок дії при внутрішньовенному введенні (2–5 хвилин), високу ліпофільність, добре проникає через гематоенцефалічний бар’єр, метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів і має період напіввиведення близько 2–3 годин, що дозволяє точно титрувати ефект. На відміну від фенотіазинів (аміназин), дроперидол практично не викликає вираженої гіпотензії в терапевтичних дозах при нейролептанальгезії, не має антигістамінної активності та значно рідше провокує тяжку артеріальну гіпотензію, що робить його препаратом вибору саме в кардіохірургії та при інфаркті міокарда. Ключовою фармакологічною ознакою, що визначає вибір дроперидолу в нейролептанальгезії, є його здатність до швидкої нейровегетативної блокади при збереженні скоротливої функції міокарда, що відрізняє його від інших нейролептиків і робить безпечним у гострий період інфаркту. Клінічно нейролептанальгезія з дроперидолом і фентанілом застосовується саме при больовому синдромі, резистентному до нітратів і морфіну, у пацієнтів з інфарктом міокарда, оскільки забезпечує повне усунення болю, зменшення симпатичної активації, зниження потреби міокарда в кисні та запобігання аритміям. Жоден інший нейролептик із представлених варіантів не входить до класичної схеми нейролептанальгезії та не має такого сприятливого профілю при гострому коронарному синдромі.