У людини через 10 хвилин після початку інтенсивної фізичної роботи кількість еритроцитів у крові збільшилася з 4,01*12/л до 4,51*12/л. Що є основною причиною цього?

Чому це правильна відповідь

Інтенсивна фізична робота активує симпатичну нервову систему з вивільненням катехоламінів, що викликають скорочення гладких м’язів капсули селезінки та викид депонованих еритроцитів у циркуляцію. Селезінка слугує основним депо еритроцитів, утримуючи до 20–30% загального об’єму при спокої завдяки тонічному скороченню капсули та низькій перфузії. На органному рівні регуляція відбувається через α-адренорецептори гладком’язових клітин селезінки, активація яких підвищує тонус капсули та зменшує об’єм органа, виштовхуючи кров з високим гематокритом у системний кровотік. Вивільнені еритроцити швидко підвищують концентрацію в периферичній крові без зміни загального об’єму циркулюючої крові чи плазми. Часова динаміка в 10 хвилин відповідає швидкій нейрогуморальній відповіді на навантаження, де катехоламіни діють протягом секунд-хвилин, забезпечуючи негайне збільшення кисневої ємності крові для м’язової роботи. Зворотний зв’язок реалізується через зниження симпатичної активності після закінчення навантаження, що дозволяє селезінці знову накопичувати еритроцити. Вихід еритроцитів з депо є основним механізмом гострого підвищення їх кількості, оскільки активація еритропоезу потребує днів-тижнів для синтезу нових клітин, а втрата води чи пригнічення руйнування не дають ефекту за хвилини. Саме симпатична стимуляція селезінки забезпечує швидке адаптивне збільшення гематокриту без зміни гідратації чи продукції. Цей механізм оптимізує транспорт кисню під час навантаження шляхом мобілізації резервних еритроцитів з високою концентрацією 2,3-ДФГ для кращого віддавання кисню тканинам.