До приймального відділення доставлений хворий зі скаргами на сухість у роті, світлобоязнь та порушення зору. Шкіра гіперемована, суха, зіниці розширені, тахікардія. При подальшому обстеженні був встановлений діагноз: отруєння алкалоїдами красавки. Який із лікарських засобів доцільно застосувати?
- А Пілокарпін
- Б Діазепам
- В Армін
- Г Дипіроксим
- Д Прозерин Правильна
Чому це правильна відповідь
Отруєння алкалоїдами красавки (атропін, гіосциамін, скополамін) викликає конкурентну блокаду мускаринових М1–М5-холінорецепторів у ЦНС та на периферії, що проявляється мідріазом, паралічем акомодації, сухістю слизових, тахікардією, гіпертермією, гіперемією шкіри та делірієм. Єдиним способом подолати цю блокаду є значне підвищення концентрації ацетилхоліну в синаптичній щілині, що дозволить йому витіснити конкурентний антагоніст з рецептора. Прозерин (неостигмін) — оборотний інгібітор ацетилхолінестерази четвертинного типу, карбамілює активний центр ферменту з утворенням комплексу, який гідролізується протягом десятків хвилин, що призводить до тривалого накопичення ендогенного ацетилхоліну в парасимпатичних синапсах та частково в ЦНС (при тяжкому отруєнні). Це забезпечує звуження зіниць, відновлення акомодації та секреції слинних залоз, уповільнення ЧСС, зниження температури тіла та послаблення центрального збудження. Завдяки четвертинній амонієвій групі прозерин погано проникає через ГЕБ, тому переважно усуває периферичні прояви атроїнового синдрому, що робить його безпечнішим за фізостигмін при відсутності вираженого психозу. Препарат вводиться парентерально (внутрішньом’язово або повільно внутрішньовенно), швидко діє (ефект через 10–30 хвилин), виводиться нирками переважно в незміненому вигляді, тому при нирковій недостатності потрібна корекція дози. Клінічно прозерин є препаратом вибору при отруєнні М-холіноблокаторами саме через здатність швидко і надійно підвищувати концентрацію ацетилхоліну і конкурентно долати дію алкалоїдів красавки. Жоден з інших препаратів не здатен усунути причину — блокаду М-холінорецепторів: пілокарпін не подолає високу концентрацію атроїну, армін викликає холінергічну кризу, дипіроксим неефективний при оборотній блокаді, діазепам лише симптоматично пригнічує збудження.