Хворому на глаукому призначили пілокарпіну гідрохлорид в очних краплях. До якої фармакологічної групи належить цей препарат?

Чому це правильна відповідь

Пілокарпін є прямим селективним агоністом мускаринових холінорецепторів (М-холіноміметиком) і імітує дію ацетилхоліну на М1-, М2- та М3-рецептори. При закапуванні в око пілокарпін стимулює М3-рецептори кругового м’яза райдужки (m. sphincter pupillae) та циліарного м’яза, викликаючи стійкий мійоз і спазм акомодації. Скорочення циліарного м’яза відкриває трабекулярну сітку і канал Шлемма, покращує відтік водянистої вологи через трабекулярний шлях і знижує внутрішньоочний тиск. Цей механізм є патогенетичним при лікуванні відкритокутової глаукоми та гострого закритокутового нападу. Пілокарпін при місцевому застосуванні в очних краплях практично не чинить системної дії завдяки низькій системній абсорбції, хоча при передозуванні або у чутливих пацієнтів можливі сльозотеча, блефароспазм, порушення зору через мійоз і спазм акомодації. Препарат належить до класичних М-холіноміметиків алкалоїдної природи і є препаратом вибору при первинній відкритокутовій глаукомі, особливо в комбінації з β-блокаторами або інгібіторами карбоангідрази. У задачі вказана глаукома і призначення пілокарпіну гідрохлориду в очних краплях — це класична ситуація, де терапевтичний ефект досягається саме завдяки М-холіноміметичній дії на циліарний м’яз і трабекулярну сітку. Жоден інший клас (α-адреноблокатори, міорелаксанти, М-холіноблокатори, гангліоблокатори) не викликає мійозу і не знижує внутрішньоочний тиск цим механізмом.