У грудної дитини спостерігається забарвлення склер, слизових оболонок. Виділяється сеча, яка темніє на повітрі. В крові та сечі виявлено гомогентизинову кислоту. Що може бути причиною даного стану?

Чому це правильна відповідь

Описаний клінічний випадок характерний для порушення обміну ароматичних амінокислот, зокрема тирозину. Алкаптонурія — спадкова ферментопатія, що виникає внаслідок дефіциту ферменту гомогентизат-1,2-діоксигенази, який каталізує окиснення гомогентизинової кислоти до малеілацетооцтової кислоти в катаболізмі тирозину. Нездатність виконати цю реакцію призводить до накопичення гомогентизинової кислоти у крові та її масового виведення з сечею. Надлишок гомогентизинової кислоти має властивість швидко окиснюватися до пігменту темного кольору — алкаптону — при контакті із киснем, тому сеча темніє на повітрі. Крім того, продукти її окиснення відкладаються у сполучній тканині, хрящах, склерах та шкірі, що клінічно проявляється характерною гіперпігментацією (охроноз). Це є прямим наслідком блокади катаболізму тирозину на рівні гомогентизатової ланки. Біохімічний механізм також передбачає порушення подальшого утворення фумарату та ацетоацетату — кінцевих продуктів катаболізму тирозину, які зазвичай включаються відповідно в цикл Кребса та кетогенез. Проте навіть за значного накопичення гомогентизату рівень глюкози у крові не змінюється, оскільки шлях не пов’язаний безпосередньо з глюконеогенезом або використанням основних енергетичних субстратів. Основні прояви стосуються пігментації та ураження сполучних тканин. Варіант «Алкаптонурія» є єдиним, який пояснює одночасно три ключові ознаки: темніння сечі на повітрі, наявність гомогентизинової кислоти в сечі та забарвлення склер і слизових. Цей патогномонічний комплекс притаманний саме дефіциту гомогентизат-1,2-діоксигенази.