Провідником наукової експедиції по Індії був місцевий житель, який ніколи НЕ розлучався зі своєю собакою. Якими інвазійними захворюваннями можуть бути заражені члени експедиції при контакті з цією собакою, якщо вона є джерелом інвазії?
- А Парагонімозом
- Б Фасціольозом
- В Теніозом
- Г Дикроцеліозом
- Д Ехінококозом Правильна
Чому це правильна відповідь
Ехінококоз викликає стьожковий черв’як Echinococcus granulosus. Собака — остаточний хазяїн: у її кишківнику живуть дорослі черв’яки, які відкладають яйця. Яйця виходять з фекаліями собаки і потрапляють на шерсть, землю чи руки людини. Людина ковтає яйця, з них у кишківнику виходять личинки, які проникають у кров і осідають переважно в печінці чи легенях, де утворюють великі ехінококові кісти. Саме тому контакт із зараженою собакою легко призводить до зараження людей. Інші варіанти не передаються від собаки. Собака не є хазяїном для цих паразитів, тому яйця чи личинки цих гельмінтів у неї не виділяються.
Чому інші варіанти не підходять
Парагонімозом
Парагонімоз викликає легеневий сисун Paragonimus westermani. Люди заражаються, їдячи сирих раків чи крабів, які містять личинки. Собака може бути хазяїном, але зараження відбувається тільки через воду чи інфікованих ракоподібних, а не безпосередньо від собаки.
Фасціольозом
Фасціольоз — це печінковий сисун Fasciola hepatica. Зараження відбувається при ковтанні личинок з рослинами, що ростуть у воді, або при питті забрудненої води. Проміжний хазяїн — прісноводний молюск. Собака не виділяє заразних форм для людини.
Теніозом
Теніоз викликає свинячий ціп’як Taenia solium. Людина заражається, їдачи сиру чи недостатньо проварену свинину з фіннами. Собака тут взагалі не бере участі в циклі передачі людині.
Дикроцеліозом
Дикроцеліоз — це маленький печінковий сисун Dicrocoelium dendriticum. Цикл складний: мурахи — проміжні хазяїни, травоїдні тварини заражаються, поїдаючи мурах. Людина заражається дуже рідко, і собака не є джерелом інвазії для людей.