У пацієнта цироз печінки. Дослідження якої з перелічених речовин, що екскретуються з сечею, може характеризувати стан антитоксичної функції печінки?

Чому це правильна відповідь

Антитоксична функція печінки включає кон’югацію потенційно токсичних речовин з глюкуроновою кислотою або сульфатами з подальшим виведенням через нирки або жовч. Гіпурова кислота утворюється в гепатоцитах шляхом кон’югації бензойної кислоти (яка надходить з їжею або утворюється мікрофлорою кишківника з ароматичних сполук) з гліцином за участі мітохондріальних ферментів бензоїл-КоА-синтетази та бензоїл-КоА-гліцин-N-ацилтрансферази. У здорових осіб майже вся гіпурова кислота екскретується з сечею (норма 1–4 г/добу при стандартному навантаженні бензоатом натрію). При цирозі печінки з порушенням синтетичної та детоксикаційної функції гепатоцитів, а також портокавальним шунтуванням різко знижується здатність до кон’югації бензойної кислоти з гліцином, тому екскреція гіппурової кислоти з сечею падає (часто <1 г/добу). Гіпуровий тест є прямим функціональним показником маси активних гепатоцитів і збереження мітохондріальної функції, що критично знижується при тяжкому цирозі та прогностично корелює з ризиком печінкової енцефалопатії та летальності. Зниження екскреції гіппурової кислоти відображає не лише порушення кон’югації, але й зниження енергетичного забезпечення реакції (потрібен АТФ для активації бензоату) та дефіцит гліцину через порушення білкового обміну. При декомпенсованому цирозі тест дозволяє кількісно оцінити залишкову антитоксичну здатність печінки та контролювати динаміку при лікуванні.