РНК, що містить вірус імунодефіциту людини, проникла всередину лейкоцита і за допомогою ферменту ревертази змусила клітину синтезувати вірусну ДНК. В основі цього явища лежить:

Чому це правильна відповідь

У цій задачі описано фундаментальний механізм реплікації ретровірусів, зокрема ВІЛ, який належить до РНК-вмісних вірусів і має у складі своїх віріонів фермент ревертазу (зворотну транскриптазу). На відміну від звичних клітинних процесів, у яких інформація передається в напрямку ДНК → РНК → білок, ретровіруси здійснюють синтез ДНК на матриці РНК. Це явище є винятком із класичної "центральної догми" і становить окремий тип біохімічного процесу — зворотню транскрипцію. Механізм зворотної транскрипції базується на дії РНК-залежної ДНК-полімерази (ревертази), яка спочатку синтезує комплементарний ланцюг ДНК на основі вірусної РНК. Далі фермент деградує вихідну РНК за допомогою своєї РНКазної активності і добудовує другий ланцюг ДНК, утворюючи дволанцюгову ДНК вірусу. Усі ці реакції відбуваються в цитоплазмі інфікованого лейкоцита, а готова вірусна ДНК транспортується до ядра, де інтегрується в геном клітини за участю ферменту інтегрази. Регуляція цього процесу залежить від вірусних білків і не підлягає звичайним клітинним механізмам контролю транскрипції або трансляції. Після інтеграції провірусна ДНК стає частиною геному клітини, і звичайний клітинний апарат транскрипції РНК-полімерази II починає синтезувати вірусні РНК, що забезпечує нові віріони. Клінічно це забезпечує персистенцію вірусу, хронічність інфекції та неможливість повного елімінування вірусу без знищення інфікованих клітин. Правильним варіантом є зворотня транскрипція саме тому, що в задачі описано синтез ДНК з вірусної РНК за допомогою ферменту ревертази — механізм, характерний виключно для ретровірусів і не притаманний жодному іншому шляху обміну нуклеїнових кислот у клітинах людини. Інші варіанти відповідають зовсім іншим регуляторним або реплікаційним процесам і не мають відношення до синтезу ДНК на РНК-матриці.