Хворий з діагнозом вогнищевий туберкульоз верхньої частки правої легені в складі комбінованої терапії отримує ізоніазид. Через деякий час пацієнт почав скаржитися на м’язову слабкість, зниження шкірної чутливості, порушення зору, координації рухів. Який вітамінний препарат доцільно використати для усунення даних явищ?
- А Вітамін А
- Б Вітамін В6 Правильна
- В Вітамін C
- Г Вітамін D
- Д Вітамін В12
Чому це правильна відповідь
Ізоніазид є конкурентним інгібітором піридоксинфосфокінази та піридоксалькінази, що призводить до порушення утворення активної форми вітаміну B6 — піридоксаль-5-фосфату (ПФ). ПФ є коферментом понад 100 ферментів, зокрема трансаміназ (АЛТ, АСТ), декарбоксилаз ароматичних амінокислот (утворення ГАМК з глутамату) та гліциндекарбоксилази. Блокування цих ферментів викликає зниження синтезу ГАМК у ЦНС, накопичення глутамату з розвитком збудливої нейротоксичності (судоми, порушення координації), а також порушення метаболізму гліцину та сфінголіпідів у периферичних нервах, що проявляється периферичною полінейропатією (зниження шкірної чутливості, м’язова слабкість, порушення координації рухів). Одночасно дефіцит ПФ порушує синтез гему (δ-амінолевулінатсинтаза), що може спричинити сидеробластну анемію, а також метаболізм триптофану з накопиченням ксантуренової кислоти. Призначення піридоксину гідрохлориду (вітаміну B6) у високих дозах повністю запобігає або усуває нейротоксичні ефекти ізоніазиду, оскільки надлишок піридоксину перевершує конкурентне інгібування і відновлює синтез ПФ. Піридоксин вводиться внутрішньом’язово або перорально, швидко всмоктується, фосфорилюється в печінці, надлишок виводиться нирками, що дозволяє безпечно застосовувати профілактичні та лікувальні дози при терапії ізоніазидом. Клінічно додавання вітаміну B6 є обов’язковим при лікуванні туберкульозу ізоніазидом, особливо у пацієнтів груп ризику (алкоголізм, цукровий діабет, вагітність, недоїдання). Саме конкурентне інгібування метаболізму вітаміну B6 ізоніазидом з розвитком характерної периферичної нейропатії та порушення ЦНС робить піридоксин єдиним препаратом, призначення якого патогенетично обґрунтовано для усунення описаних явищ.