При огляді 3 річного дитини виявлено порушення звапніння кісток, деформацію хребта і грудної клітини, викривлення нижніх кінцівок. Який препарат є найбільш ефективним в даній ситуації?

Чому це правильна відповідь

У трирічної дитини клінічна картина з порушенням звапніння кісток, деформацією хребта, грудної клітки та О-подібним викривленням нижніх кінцівок відповідає класичним проявам рахіту, зумовленого дефіцитом вітаміну D. Ергокальциферол (вітамін D2) є основним лікарським препаратом для патогенетичного лікування активного рахіту, оскільки після гідроксилювання в печінці (25-гідроксилювання) і нирках (1α-гідроксилювання) перетворюється на активний метаболіт 1,25-дигідроксихолекальциферол (кальцитріол), який взаємодіє з ядерними VDR-рецепторами ентероцитів, остеобластів і ниркових канальців. Активація VDR-рецепторів підвищує експресію кальційзв’язуючого білка кальбіндину, транспортного білка TRPV5/6 та Na/Pi-котранспортера, що призводить до посиленого всмоктування кальцію та фосфору в кишечнику, нормалізації їх сироваткових концентрацій, активації остеобластів та правильної мінералізації кісткової матриці. Саме цей механізм забезпечує корекцію гіпокальціємії, гіпофосфатемії та вторинного гіперпаратиреозу, що лежать в основі рахіту. Ергокальциферол при пероральному прийомі добре всмоктується в тонкому кишечнику за участю жовчних кислот, накопичується в жировій тканині, що забезпечує тривалу дію навіть після відміни препарату. При лікуванні рахіту використовують фармакологічні дози, які значно перевищують фізіологічну потребу, але завдяки наявності негативного зворотного зв’язку через підвищення рівня 1,25-(OH)2D3 ризик гіперкальціємії мінімальний при дотриманні рекомендованих схем. Клінічно ергокальциферол є препаратом вибору при всіх формах D-дефіцитного рахіту, включаючи класичний харчовий дефіцит, порушення метаболізму вітаміну D та гіповітаміноз, що виник на тлі недостатньої інсоляції. Препарати інших вітамінів або речовин не впливають на обмін кальцію та фосфору на рівні кишечнику та кісткової тканини так, як це робить вітамін D, тому не здатні усунути основну ланку патогенезу рахіту – порушення мінералізації остеоїдної тканини через недостатнє надходження кальцію та фосфору в зону росту кістки.