У результаті поранення у чоловіка 35-ти років настав повний розрив спинного мозку на рівні першого шийного сегменту. Як зміниться характер дихання?

Чому це правильна відповідь

Дихання повністю залежить від ритмічної активації френічного мотонейрона в сегментах C3–C5 спинного мозку, куди низхідні імпульси від пре-Бьотцінгерового комплексу в вентральній респіраторній групі довгастого мозку передаються через ретикулоспінальний та кортикоспінальний тракти. Повний розрив на рівні C1 перериває всі низхідні дихальні шляхи, блокуючи передачу імпульсів від стовбурових центрів до френічного ядра та мотонейронів міжреберних м’язів. На клітинному рівні мотонейрони френічного нерва втрачають тонічну та фазову активацію з довгастого мозку, що призводить до повного припинення генерації потенціалів дії в діафрагмальному нерві. Без деполяризації діафрагма залишається в розслабленому стані, а допоміжні дихальні м’язи нижче рівня ушкодження також паралізовані через перерив трактів до грудних сегментів. Регуляція дихання на стовбуровому рівні зберігається, оскільки центральний генератор ритму в довгастому мозку продовжує генерувати ритмічні імпульси, але ці сигнали не досягають спинальних мотонейронів через розрив. Зворотний зв’язок від периферичних хеморецепторів та легеневих стретч-рецепторів надходить до стовбура, але не може активувати еферентні шляхи нижче C1. Відсутність дихання пояснюється повним паралічем діафрагми та всіх допоміжних м’язів, оскільки аксесуарні шийні м’язи (стерноклейдомастоїдний, трапецієподібний) не здатні самостійно забезпечити достатню вентиляцію без діафрагми. Це призводить до апное, оскільки жоден дихальний м’яз не отримує центральної активації.