В експерименті на жабі вивчали міотатичний рефлекс. Однак при розтяганні скелетного м’яза він рефлекторно не скоротився. Порушення функції яких рецепторів може бути причиною цього?

Чому це правильна відповідь

Міотатичний рефлекс є класичним прикладом швидкого спинального рефлексу, який забезпечує автоматичне скорочення скелетного м’яза у відповідь на його розтягнення. Його фізіологічне призначення полягає в підтриманні м’язового тонусу та стабільності положення кінцівок. На рецепторному рівні ключову роль у запуску цього рефлексу відіграють м’язові веретена, які локалізуються всередині м’яза і реагують саме на зміну його довжини та швидкість розтягнення. Розтягнення м’яза призводить до деформації інтрафузальних волокон і генерації аферентних імпульсів у чутливих волокнах Ia. На нейронному рівні ці аферентні волокна безпосередньо, моносинаптично, збуджують альфа-мотонейрони передніх рогів спинного мозку. Це забезпечує максимально коротку латентність рефлексу і негайне скорочення того самого м’яза, який зазнав розтягнення. Якщо функція м’язових веретен порушена, розтягнення м’яза не супроводжується адекватною аферентною сигналізацією. Відсутність імпульсації у волокнах Ia робить неможливим збудження альфа-мотонейронів, тому рефлекторне скорочення не виникає. Саме втрата здатності м’язових веретен реєструвати розтягнення і ініціювати аферентний потік є прямою причиною зникнення міотатичного рефлексу в описаному експерименті.