Людина захворіла на пелагру. При опитуванні стало відомо, що впродовж тривалого часу вона харчувалася переважно кукурудзою, мало вживала м’яса. Дефіцит якої речовини у кукурудзі спричинив розвиток хвороби?

Чому це правильна відповідь

Пелагра (італ. pelle agra — шорстка шкіра) є класичним авітамінозом, зумовленим дефіцитом нікотинової кислоти (вітаміну РР) та/або її попередника — незамінної амінокислоти триптофану, з якої в печінці синтезуються коферменти НАД і НАДФ. Кукурудза містить надзвичайно мало доступного триптофану (близько 0,2–0,3 % від білка) і нікотинової кислоти, причому більша частина ніацину в кукурудзі зв’язана у формі ніацитину — полімеру, який не засвоюється людиною без попередньої обробки лугом (традиційний спосіб приготування тортильї у Мексиці). При тривалому одноманітному харчуванні кукурудзою (як у бідних регіонах Італії, Румунії, Єгипту в минулому) надходження триптофану падає нижче 5–7 г на добу, необхідних для компенсації дефіциту ніацину. У печінці за кінуреніновим шляхом з однієї молекули триптофану утворюється одна молекула нікотинової кислоти мононуклеотиду, тому при низькому вмісті триптофану синтез НАД/НАДФ різко знижується. НАД-залежні дегідрогенази гліколізу, циклу Кребса, β-окиснення та пентозофосфатного шляху втрачають активність, що призводить до енергетичного дефіциту в клітинах шкіри, слизової ШКТ та нейронах. Найхарактерніші прояви — симетричний фоточутливий дерматит (Casal’ське намисто), діарея та деменція (три «Д» пелагри). Саме низький вміст триптофану в кукурудзяному білку (зейні) є основною біохімічною причиною розвитку пелагри при кукурудзяній дієті.