MedOnline Тренуватись онлайн

Робітниця хімічного підприємства внаслідок порушення правил безпечної роботи зазнала токсичної дії азотистої кислоти та нітритів, які викликають дезамінування цитозину в молекулі ДНК. Який фермент ініціює ланцюг репараційних процесів?

Чому це правильна відповідь

Дезамінування цитозину — це типовий вид спонтанних або індукованих хімічних ушкоджень ДНК, при якому цитозин перетворюється на урацил. Урацил не є нормальним компонентом ДНК, тому його поява в подвійній спіралі викликає помилкове спаровування з аденіном і загрожує транзиційною мутацією C→T при наступній реплікації. Такі пошкодження належать до класу порушень, що виправляються шляхом репарації основ (BER — base excision repair), і цей процес мають запускати спеціалізовані глікозидази. Центральним механізмом BER є специфічне розпізнавання пошкодженої основи без розриву решти структури ДНК. У разі дезамінування цитозину з утворенням урацилу першою діє саме урацил-ДНК-глікозидаза (синонім — уридин-ДНК-глікозидаза), яка гідролізує N-глікозидний зв’язок між урацилом і дезоксирибозою. Таким чином вона видаляє аномальну основу, утворюючи сайт апуринізації/апіримідінації (AP-site). Це ключовий стартовий етап BER, без якого подальші ферменти — AP-ендонуклеаза, ДНК-полімераза β та ДНК-лігаза — не можуть продовжити відновлення структури. Регуляція BER не підпорядковується класичному гормональному контролю або енергетичним сигналам, а залежить від рівня ушкоджень ДНК та активності глікозидаз, що мають вузьку субстратну специфічність. Урацил-ДНК-глікозидаза є еволюційно консервативним ферментом, який працює в ядрах та мітохондріях, усуваючи найчастіше зустрічуване спонтанне ушкодження — дезамінування цитозину. Клінічно такі механізми критичні для правильного функціонування клітин у токсичних умовах, зокрема при дії нітритів та азотистої кислоти. Якщо BER не активується, у наступних циклах реплікації виникають спрямовані точкові мутації, які збільшують ризик онкогенезу, генетичної нестабільності і порушення функцій клітин. Саме тому першим і незамінним ферментом, який запускає ланцюг репараційних процесів при дезамінуванні цитозину, є уридин-ДНК-глікозидаза. Отже, правильний варіант ґрунтується на механістичній суті BER: специфічне розпізнавання та видалення аномальної основи глікозидазою — критичний перший етап, який точно відповідає описаній біохімічній ситуації.

Чому інші варіанти не підходять

Цитидинтрифосфатсинтетаза
Цей фермент каталізує реакцію перетворення UTP у CTP у процесі синтезу нуклеотидів de novo у цитозолі. Він бере участь у синтезі цитидинових нуклеотидів, але не у видаленні ушкоджених основ ДНК. Його функція не пов’язана з репарацією, тому він не може ініціювати BER.
ДНК-залежна-РНК-полімераза
РНК-полімераза відповідає за транскрипцію — синтез РНК на матриці ДНК, і не розпізнає ушкоджені основи в ДНК для їх усунення. Вона може тимчасово зупинятися на пошкодженій ділянці, але не запускає репараційний процес. Тому вона не має відношення до BER при дезамінуванні цитозину.
Оротидилмонофосфат-декарбоксилаза
Цей фермент бере участь у синтезі піримідинів, каталізуючи декарбоксилування ОМФ до УМФ. Він не взаємодіє з ДНК і не здійснює видалення пошкоджених основ. Порушення його роботи викликає інші метаболічні проблеми, але не впливає на репарацію цитозину.
Тимідилатсинтаза
Тимідилатсинтаза перетворює дезоксиуридилат (dUMP) у дезокситимідилат (dTMP) в цитозолі, забезпечуючи синтез тимідину для реплікації ДНК. Попри важливість для клітинного поділу, вона не розпізнає й не видаляє ушкоджені основи у ДНК. Тому при дезамінуванні цитозину її активність не є релевантною.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Метаболізм фенілаланіну, тирозину, триптофану