До лікаря звернулась мати з приводу поганого самопочуття дитини - відсутність апетиту, поганий сон, дратівливість. При біохімічному дослідженні в крові виявлено відсутність ферменту глюкоцереброзидази. Для якої патології це характерно?

Чому це правильна відповідь

Хвороба Гоше є класичною лізосомною хворобою накопичення, яка безпосередньо пов’язана з дефіцитом ферменту глюкоцереброзидази. Цей фермент каталізує гідроліз глюкоцереброзиду до глюкози та церамідного залишку в лізосомах клітин мононуклеарно-фагоцитарної системи (макрофагів, гістіоцитів). При його відсутності або різкому зниженні активності субстрат — глюкоцереброзид — накопичується в лізосомах, утворюючи так звані клітини Гоше (макрофаги з «зім’ятим шовком» у цитоплазмі), що й лежить в основі патогенезу хвороби. Центральний біохімічний механізм полягає в порушенні катаболізму глікосфінголіпідів, зокрема глюкоцереброзиду, який утворюється при розпаді мембран нейтрофілів, еритроцитів та інших клітин. Через дефіцит глюкоцереброзидази глюкоцереброзид не може нормально розщеплюватися, тому в надлишку депонується у клітинах кісткового мозку, печінки, селезінки. Це призводить до гепатоспленомегалії, болю в кістках, анемії, тромбоцитопенії, а також до відставання у фізичному розвитку, дратівливості й загального поганого самопочуття дитини. Лізосомні ферменти, у тому числі глюкоцереброзидаза, функціонують в кислому середовищі лізосом і є ключовими для утилізації складних ліпідів клітинних мембран. При їх генетично обумовленому дефіциті загальний енергетичний обмін страждає опосередковано, через ураження органів кровотворення, кісткової системи і печінки. Саме накопичення глюкоцереброзиду в макрофагах кісткового мозку погіршує гемопоез, що спричинює слабкість, втомлюваність, блідість та інші симптоми, які можуть фіксуватися клінічно у дитини. Біохімічно важливо, що при хворобі Гоше мішенню є саме глюкоцереброзидаза, а не інші ферменти обміну глікогену чи сфінголіпідів. Це дозволяє чітко відмежувати її від інших лізосомних хвороб накопичення, де накопичуються інші субстрати (сфінгомієлін, гангліозиди тощо). Тому поєднання симптомів дитячого віку, загальної слабкості, дратівливості та відсутності апетиту на фоні дефіциту глюкоцереброзидази однозначно вказує саме на хворобу Гоше, що й робить цей варіант єдино правильним.