Апендикс, надісланий до патоморфологічного відділення після апендектомії, потовщений і збільшений у розмірах, серозна оболонка тьмяна, судини повнокровні, з просвіту відростка на розрізі виділяється рідина жовто-зеленого кольору. При якій формі апендициту виникають такі зміни?

Чому це правильна відповідь

Флегмонозний апендицит є формою гострого гнійного запалення, що характеризується дифузним ураженням усіх шарів стінки апендикса з утворенням значної кількості гнійного ексудату. Це є прогресуюча стадія гострого апендициту, яка виникає після катарального запалення при масивній нейтрофільній інфільтрації та порушенні мікроциркуляції з розвитком вираженого набряку тканин. Макроскопічно відросток стає потовщеним, збільшеним у розмірах, стінка втрачає еластичність, серозна оболонка тьмяна і набрякла, судини різко повнокровні. Характерним є накопичення гнійного ексудату жовто-зеленого кольору у просвіті апендикса, що відображає масивний ексудативний компонент запалення. Мікроскопічно флегмонозний апендицит проявляється дифузним набряком та лейкоцитарною інфільтрацією всіх шарів стінки — слизової, підслизової, м’язової та серозної оболонки. Переважають поліморфноядерні лейкоцити, що супроводжуються некротичними змінами епітелію крипт, деструкцією м'язових волокон та інфільтрацією серозної оболонки, яка може бути вкрита фібринозно-гнійними нашаруваннями. Стінка втрачає структурну організацію, стає набряклою і розпушеною, що морфологічно відрізняє флегмону від поверхневих форм запалення. Патогенетично розвиток флегмонозного апендициту пов’язаний з обструкцією просвіту апендикса (частіше каловими каменями), застійним ушкодженням слизової, що призводить до проникнення мікробної флори у глибші шари стінки. Відповідь організму характеризується масивним притоком нейтрофілів і високою активністю протеолітичних ферментів, що посилює тканинну деструкцію і утворення гнійного ексудату. Ці процеси пояснюють швидку прогресію запалення від поверхневого катарального до флегмонозного. Ускладненнями флегмонозного апендициту можуть бути перфорація з розвитком розлитого гнійного перитоніту, утворення параапендикулярних абсцесів, виражена інтоксикація. Своєчасна хірургічна тактика є життєво необхідною, оскільки стан швидко погіршується з високим ризиком летальності при поширенні інфекції на очеревину. Описана у питанні макроскопічна картина — потовщений апендикс, тьмяна серозна оболонка, повнокровні судини та виділення жовто-зеленого гною з просвіту — точно відповідає флегмонозній формі апендициту. Інші варіанти не характеризуються настільки вираженим гнійним ексудатом та дифузним ураженням усіх шарів стінки.