Під час мікроскопічного дослідження змиву з рани хворого з гострим рановим процесом гомілки виявлено велику кількість клітин неправильної витягнутої форми, з щільним ядром, у базофільній цитоплазмі яких міститься багато лізосом, фагосом, піноцитозних пухирців. Які клітини виявлено в рані?

Чому це правильна відповідь

Макрофаги сполучної тканини є ключовими ефекторними клітинами гострого та хронічного запального процесу, які беруть участь у фагоцитозі мікроорганізмів, очищенні рани від некротичних мас та регуляції подальшого перебігу запалення. Це клітини мезенхімального походження, що диференціюються з моноцитів крові після їх міграції у тканину. Морфологічною ознакою макрофагів є велика базофільна цитоплазма, багата лізосомами, фагосомами і піноцитозними пухирцями, що забезпечують інтенсивну фагоцитарну активність. Макроскопічно присутність макрофагів у рані не візуалізується безпосередньо, але їх активність проявляється очищенням рани від детриту, зменшенням гнійного ексудату та формуванням грануляційної тканини. На цьому етапі гострого запалення макрофаги замінюють нейтрофіли як основні клітини відповіді, оскільки здатні тривало існувати у тканині, виконуючи фагоцитарну та регуляторну функцію. Мікроскопічно макрофаги мають неправильну витягнуту або полігональну форму, велике ядро та базофільну цитоплазму з численними лізосомами, що формують фагосоми та піноцитозні пухирці. Такі ознаки є типовими для клітин, що активно переробляють сторонній матеріал або продукти розпаду. Наявність цих органел свідчить про інтенсивний метаболізм та високий рівень ферментативної активності. У патогенезі гострого ранового процесу макрофаги виконують роль не лише фагоцитів, але й клітин, що виділяють цитокіни та фактори росту, які стимулюють проліферацію фібробластів, ангіогенез та формування грануляційної тканини. Таким чином, вони забезпечують перехід запалення у фазу репарації. Вони також регулюють інтенсивність запальної реакції, видаляючи антигени та некротичні структури. У контексті питання правильним є саме "Макрофаги сполучної тканини", оскільки описані морфологічні ознаки — витягнута форма, щільне ядро, базофільна цитоплазма з великою кількістю лізосом, фагосом і піноцитозних пухирців — чітко відповідають їхній ультраструктурі. Інші варіанти не мають настільки виражених фагоцитарних властивостей або зовсім не беруть участі у цьому етапі запалення.