Під час операції в печінці хворого виявлені дрібні міхурці малих розмірів з незначною кількістю рідини, які щільно прилягають один до одного. Який гельмінтоз виявився у хворого?

Чому це правильна відповідь

Альвеококоз викликається личинковою стадією Echinococcus multilocularis, яка утворює багатокомірний інфільтративний вузол у печінці з численними дрібними міхурцями діаметром 1–10 мм, що містять незначну кількість рідини та щільно прилягають один до одного через зовнішнє экзогенне брунькування. Личинка росте інвазивно, проникаючи в навколишню тканину печінки подібно до пухлини, з утворенням некрозу в центрі та фіброзу по периферії, без вираженої капсули. Регуляція росту відбувається на клітинному рівні через проліферацію гермінативної оболонки личинки, яка продукує протосколекси всередину міхурців та нові дочірні міхурці назовні, що пояснює багатокомірний характер і щільне прилягання структур. Відсутність великої кількості рідини зумовлена повільним ростом та інфільтрацією, де тиск рідини не накопичується, на відміну від одиночних кіст ехінокока. Патогенез альвеококозу полягає в повільному інфільтративному рості личинки з деструкцією гепатоцитів та судин печінки, викликаючи некроз та фіброз без значного запалення через імуносупресивну дію антигенів паразита. Зовнішнє брунькування створює численні дрібні порожнини з мінімальною рідиною, що візуально відрізняється від великих однокамерних кіст з великим об’ємом гідатидної рідини. Зворотний зв’язок через імунну відповідь організму обмежений через маскування антигенів та індукцію толерантності, що дозволяє паразиту тривало інфільтрувати тканину без швидкого відторгнення. Це пояснює хронічний перебіг з утворенням щільних багатокомірних вузлів без вираженої капсули чи великої кількості рідини. Саме альвеококоз характеризується дрібними міхурцями з незначною рідиною, що щільно прилягають, бо тільки личинка E. multilocularis росте багатокомірно з зовнішнім брунькуванням, імітуючи злоякісний ріст без формування великих гідатидних кіст.