У хворих на поворотний тиф виникає лихоманка, яка характеризується кількаденними періодами високої гарячки, що чергується з періодами нормальної температури. Така температурна крива називається:

Чому це правильна відповідь

Поворотний тиф (рецидивуючий тиф) спричиняють спірохети Borrelia recurrentis або B. duttonii, які мають виражену антигенну мінливість завдяки рекомбінації генів зовнішніх мембранних білків VlsE та Vsp. Після первинного проникнення спірохети масивно розмножуються у крові, викликаючи потужну активацію TLR2 та TLR4 на моноцитах/макрофагах, що призводить до каскаду NF-κB, синтезу прозапальних цитокінів (ІЛ-1β, ІЛ-6, TNF-α) та їх надходження в гіпоталамус. Ці пірогени зсувають уставку терморегуляції в преоптичній ділянці переднього гіпоталамуса через активацію циклооксигенази-2 та синтез PGE2, що викликає різке підвищення температури до 39–41 °C на 3–7 діб. Імунна система продукує специфічні IgM та IgG до домінуючого на той момент варіанту антигену, що призводить до швидкого лізису більшості спірохет і різкого падіння рівня пірогенних цитокінів, нормалізації температури та клінічної ремісії. Через 5–10 діб у крові з’являються нові антигенні варіанти спірохет, які уникли імунного розпізнавання, знову масово розмножуються і запускають новий пірогенний каскад, що проявляється наступним нападом гарячки. Така циклічність з чіткими періодами високої лихоманки, що перемежовуються апірексією, є патогномонічною для рецидивуючої лихоманки (febris recurrens) і відрізняє її від інших типів температурних кривих. Кожен наступний рецидив зазвичай коротший і легший через накопичення перехресних антитіл, але без лікування може бути до 5–10 рецидивів. Ключовою патогенетичною ознакою febris recurrens є саме антигенна варіація збудника, що забезпечує періодичне уникнення імунного кліренсу та повторні пірогенні хвилі. Інші типи лихоманки мають принципово інший характер температурної кривої та патогенетичні механізми, що не включають антигенну мінливість збудника.