У хворого на гіпертонічну хворобу виявлено високий рівень реніну в крові. Якому з гіпотензивних засобів слід віддати перевагу в цьому випадку?

Чому це правильна відповідь

Лізиноприл — інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) тривалої дії, що блокує перетворення ангіотензину I в ангіотензин II та одночасно пригнічує розпад брадикініну. При високому рівні реніну в плазми (вторинний гіперальдостеронізм, реноваскулярна гіпертензія, злоякісна АГ, лікування діуретиками, низконатрієва дієта) активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи різко підвищена, що призводить до надмірного утворення ангіотензину II, вазоконстрикції, затримки Na+ і води та гіпертензії. Лізиноприл безпосередньо розриває це патологічне коло на рівні АПФ, знижуючи концентрацію ангіотензину II, зменшуючи загальний периферичний опір судин, секрецію альдостерону та перед- і післянавантаження на серце. Клінічно це проявляється вираженим гіпотензивним ефектом саме у пацієнтів з високим реніном (зниження АТ на 20–40 мм рт.ст. і більше), тоді як у низькореніновій гіпертензії ефект ІАПФ значно слабший. Фармакокінетично лізиноприл — активна речовина (не проліки), не метаболізується в печінці, виводиться нирками в незміненому вигляді, період напіввиведення 12 годин, що дозволяє призначати один раз на добу. При ниркова недостатність подовжує елімінацію, тому потрібна корекція дози. Препарат не залежить від прийому їжі, не викликає рефлекторної тахікардії. У клінічній практиці ІАПФ (лізиноприл, еналаприл, раміприл) є препаратами першого вибору при високореніновій артеріальній гіпертензії, реноваскулярній гіпертензії, діабетичній нефропатії та серцевій недостатності. Побічні ефекти (сухий кашель, ангіоневротичний набряк) зумовлені накопиченням брадикініну, гіперкаліємія — зниженням альдостерону. Саме при високому рівні реніну в крові лізиноприл має максимальну гіпотензивну ефективність через пряме пригнічення ключової ланки патогенезу, тоді як блокатори кальцієвих каналів, тіазиди, α1-блокатори та β-блокатори діють на інші механізми і менш ефективні або навіть можуть бути контрпродуктивними при високореніновому профілі.