Під час гіпертонічного кризу хворому ввели магнію сульфат, в результат чого відбулося різке зниження артеріального тиску. Введенням якого препарату можна запобiгти побічному ефекту сульфату магнію?

Чому це правильна відповідь

Магнію сульфат при внутрішньовенному введенні у високих дозах чи швидкій інфузії викликає різке зниження артеріального тиску за рахунок прямого міотропного спазмолітичного ефекту на гладеньку мускулатуру судин, гальмування вивільнення ацетилхоліну в нервово-м’язових синапсах та блокади кальцієвих каналів L-типу в пресинаптичних терміналах і кардіоміоцитах. Іони Mg2+ конкурують з Са2+ за зв’язування з тропоніном С, зменшують скоротливість міокарда, пригнічують провідність у АВ-вузлі та можуть викликати брадикардію, АВ-блокаду, зупинку серця в діастолі. Кальцію хлорид є фізіологічним антагоністом магнію: іони Са2+ витісняють Mg2+ з сайтів зв’язування, відновлюють нормальне надходження кальцію в клітини через потенціалзалежні канали, нормалізують скоротливість міокарда та провідність, швидко усуваючи небезпечні побічні ефекти магнію. Кальцію хлорид вводиться внутрішньовенно повільно (10 % розчин), швидко підвищує концентрацію іонізованого кальцію в плазмі, має період напіввиведення близько 1 години, виводиться переважно нирками. Клінічно кальцію хлорид є стандартним антидотом при передозуванні магнію сульфату під час гіпертонічного кризу (особливо у вагітних з еклампсією), а також при гіперкаліємії та отруєнні блокаторами кальцієвих каналів. Побічні ефекти кальцію хлориду — відчуття жару, брадикардія при швидкому введенні, флебіт — виникають саме через різке підвищення рівня Са2+. Саме введення кальцію хлориду є єдиним швидким і ефективним способом усунення кардіодепресивної та судинорозширювальної дії магнію сульфату, що чітко відрізняє його від препаратів калію, натрію, трилону Б чи бромідів, які не є антагоністами магнію.