У людини збільшена вентиляція легень внаслідок фізичного навантаження. Який з наведених показників зовнішнього дихання у неї значно більший, ніж у стані спокою?

Чому це правильна відповідь

Під час фізичного навантаження зростає потреба організму в кисні та виведенні вуглекислого газу, що забезпечується збільшенням альвеолярної вентиляції за рахунок зростання хвилинного об’єму дихання. Минутний об’єм дихання формується як добуток дихального об’єму на частоту дихання, тому збільшення вентиляції відбувається переважно за рахунок значного зростання саме дихального об’єму, оскільки глибше дихання ефективніше підвищує альвеолярну вентиляцію порівняно з почастішим поверхневим диханням. Регуляція дихального об’єму здійснюється на системному рівні центральними та периферичними хеморецепторами, які реагують на підвищення PaCO₂, зниження PaO₂ та накопичення H⁺ у крові, а також пропріорецепторами м’язів і суглобів, що активують дихальний центр у довгастому мозку. Це призводить до посилення сигналів по діафрагмальному та міжреберним нервам, збільшуючи силу скорочення дихальних м’язів і амплітуду рухів грудної клітки під час вдиху та видиху. Збільшення дихального об’єму відбувається за рахунок використання частини резервного об’єму вдиху та резервного об’єму видиху, завдяки чому дихальний об’єм зростає з 500 мл у спокої до 2000–3000 мл і більше під час інтенсивного навантаження. Такий механізм дозволяє ефективно підвищувати альвеолярну вентиляцію без пропорційного зростання мертвого простору. Зворотний зв’язок реалізується через нормалізацію PaCO₂ та pH крові, що зменшує стимуляцію хеморецепторів і повертає дихальний об’єм до рівня, адекватного поточній метаболічній потребі, запобігаючи гіпер- або гіпервентиляції.