У людини після укусу москітом виникли виразки шкіри. Аналіз вмісту виразки виявив всередині клітин людини безджгутикові одноклітинні організми. Який попередній діагноз?

Чому це правильна відповідь

Дерматотропний шкірний лейшманіоз викликається видами Leishmania tropica або L. major — внутрішньоклітинними паразитами з роду Leishmania, що передаються через укус інфікованих самок москітів роду Phlebotomus. Після укусу промастиготи проникають у шкіру, фагоцитуються макрофагами та нейтрофілами, всередині яких трансформуються в безджгутикові амастиготи — округлі форми з кінетопластом, що розмножуються бінарним поділом у фаголізосомах, руйнуючи клітину-господаря та заражаючи сусідні макрофаги. Амастиготи інгібують фаголізосомальний фьюжн, блокують продукцію NO та супероксиду через вплив на сигнальні шляхи макрофагів, що дозволяє їм виживати всередині клітин. Запальна відповідь змішана з переважанням макрофагів, лімфоцитів та плазмоцитів, утворюються гранульоми з некрозом у центрі; на шкірі формуються виразки з піднятими краями та некротичним дном через ішемію та цитотоксичну дію паразитів. Клінічно дерматотропний лейшманіоз проявляється папулою в місці укусу, що трансформується в виразку з серозно-гнійним виділенням, загоюється з рубцем через місяці-роки. Ускладнення включають вторинну бактеріальну інфекцію, лімфангіт та дисфігурацію при множинних ураженнях. Саме дерматотропний лейшманіоз є правильним, бо ключова патогенетична ознака — виявлення безджгутикових амастигот всередині макрофагів шкіри після укусу москіта з локальними виразками; причинно-наслідковий зв’язок прямий: укус москіта → інокуляція промастигот → трансформація в амастиготи → внутрішньоклітинне розмноження в макрофагах шкіри → некроз та виразка, на відміну від вісцеральної форми (уражені внутрішні органи) чи інших протозойозів з джгутиковими формами чи іншою локалізацією.