В хронічному експерименті на щурах стимулювали електричним струмом паравентрикулярні та супраоптичні ядра гіпоталамуса. Яку поведінкову реакцію це спричинило у тварин?

Чому це правильна відповідь

Паравентрикулярні та супраоптичні ядра гіпоталамуса є основними центрами синтезу антидіуретичного гормону, який бере участь у регуляції водного балансу організму. Їх активація безпосередньо пов’язана з механізмами підтримання осмолярності внутрішнього середовища та об’єму рідини. На клітинному рівні стимуляція цих ядер підвищує частоту потенціалів дії нейросекреторних клітин, що веде до посиленого вивільнення антидіуретичного гормону з нейрогіпофіза. Це є центральним механізмом, який сигналізує про необхідність збереження та поповнення води в організмі. Антидіуретичний гормон діє на рівні нирок, збільшуючи проникність збірних трубочок для води через активацію аквапоринів, що зменшує її втрати з сечею. Одночасно активація гіпоталамічних центрів формує поведінкову реакцію, спрямовану на додаткове надходження води. На системному рівні гіпоталамус інтегрує гормональні та нейрональні сигнали, пов’язані з осморецепцією. Підвищення активності цих ядер асоціюється з активацією центру спраги, що спонукає тварину до пошуку та споживання води. Саме поєднання нейросекреторної функції та участі в центральній регуляції спраги зумовлює збільшення споживання води як закономірну поведінкову відповідь на стимуляцію паравентрикулярних і супраоптичних ядер.