У разі зниження концентрації Na+ у плазмі крові в нирках посилюється його реабсорбція. Який основний механізм регуляції стимулює цей процес?

Чому це правильна відповідь

Зниження концентрації Na+ у плазмі крові сприймається організмом як загроза стабільності осмотичного тиску та об’єму позаклітинної рідини. Це активує гуморальні механізми регуляції, спрямовані на затримку натрію в організмі, щоб відновити його нормальний рівень. Ключовою ланкою цієї регуляції є система ренін–ангіотензин–альдостерон, кінцевим ефектором якої виступає альдостерон. Альдостерон синтезується в клубочковій зоні кори наднирників і діє переважно на дистальні канальці та збірні трубочки нефрона. На клітинному рівні альдостерон проникає в епітеліальні клітини канальців і взаємодіє з внутрішньоклітинними мінералокортикоїдними рецепторами. Це призводить до посилення синтезу та вбудовування в апікальну мембрану натрієвих каналів, а також активації Na+/K+-АТФази на базолатеральній мембрані. Внаслідок цього значно зростає активний транспорт Na+ з просвіту канальця в міжклітинний простір і кров. Реабсорбція натрію супроводжується пасивним переміщенням води, що сприяє відновленню об’єму циркулюючої крові та нормалізації концентрації Na+ у плазмі. Саме альдостерон є основним безпосереднім механізмом, який забезпечує посилену реабсорбцію Na+ у нирках при його зниженні в плазмі крові, діючи як кінцевий регулятор водно-електролітного балансу.