23-х років вдень раптово підвищилася температура до 39,5°C і через 6 годин повернулася до норми. На другу добу напад повторився і температура досягла 41,5°C. Період апірексії настав через 8 годин. Який тип температурної кривої?

Чому це правильна відповідь

Переміжна (інтермітуюча) лихоманка характеризується швидкими та значними добовими коливаннями температури тіла більше 1°C з поверненням до нормальних або субнормальних значень у період апірексії, що відображає циклічне надходження пірогенів у кров у великих кількостях з наступним їх швидким метаболізмом та елімінацією. При цьому типі лихоманки центр терморегуляції в гіпоталамусі періодично отримує потужний пірогенний сигнал, який зсуває «сет-пойнт» до високого рівня, що активує ефекторні механізми теплопродукції (скорочення судин шкіри, піломоторна реакція, тремтіння) та обмеження тепловіддачі, що клінічно проявляється різким підйомом температури до 39–41°C протягом кількох годин. Після вичерпання або нейтралізації порції пірогенів (часто бактеріальних екзотоксинів при малярії, пієлонефриті, септичних станах) «сет-пойнт» швидко повертається до норми, що супроводжується активацією механізмів тепловіддачі — профузним потовиділенням, вазодилатацією шкіри, що забезпечує швидке зниження температури до нормального або навіть субнормального рівня. Така температурна крива типова для інфекцій з періодичним викидом пірогенних субстанцій (малярія, гострий пієлонефрит, сепсис з періодичним бактеріальним викидом), де кожен напад відповідає новій порції бактеріемії або токсинемії. У наведеному випадку різкий підйом до 39,5°C з поверненням до норми через 6 годин і повторний напад на наступну добу з досягненням 41,5°C і апірексією через 8 годин чітко відповідає критеріям переміжної лихоманки, де амплітуда коливань перевищує 2–3°C і температура в період апірексії нормалізується. Ключовою патогенетичною ознакою переміжної лихоманки є саме періодичність масивного надходження екзогенних пірогенів (ліпополісахариди, екзотоксини), які активують моноцити/макрофаги з продукцією IL-1, TNF-α, IL-6, що через циклооксигеназний шлях підвищують синтез PGE2 у гіпоталамусі, зсуваючи «сет-пойнт». Після елімінації пірогенів продукція ендогенних пірогенів різко падає, що забезпечує швидке повернення «сет-пойнт» і нормалізацію температури. Саме ця циклічність відрізняє переміжну лихоманку від інших типів, де або пірогенний стимул постійний, або коливання менш виражені.