Відомо, що введення в організм людини лікарського препарату дикумаролу викликає різке зниження в крові вмісту протромбіну і ряду інших білкових факторів згортання крові. Антивітаміном якого вітаміну є дикумарол?

Чому це правильна відповідь

Дикумарол є класичним непрямим антикоагулянтом кумаринового ряду і діє як конкурентний антагоніст вітаміну K, зв’язуючись з вітамін K-епоксидредуктазою та вітамін K-хінонредуктазою, блокуючи регенерацію відновленої форми вітаміну K (вітамін K-гідрохінон). Вітамін K-гідрохінон є обов’язковим кофактором ферменту γ-глутамілкарбоксилази, який здійснює посттрансляційне γ-карбоксилювання залишків глутамінової кислоти в молекулах вітамін K-залежних факторів згортання крові (II, VII, IX, X) та білків C, S і Z. Блокада цього процесу призводить до синтезу функціонально неповноцінних форм цих факторів (PIVKA – proteins induced in vitamin K absence), що різко знижує активність протромбінового комплексу та екстравазального шляху згортання, подовжуючи протромбіновий час і МНВ. Дикумарол добре всмоктується при пероральному прийомі, зв’язується з альбумінами плазми більш ніж на 95%, має тривалий період напіввиведення (до кількох діб), метаболізується в печінці через CYP2C9 і виводиться переважно з жовчю та сечею. Латентний період дії становить 24–72 години, що відповідає часу природного розпаду вже існуючих активних факторів згортання, а максимальний ефект розвивається на 3–5 добу, що вимагає перехідного періоду з гепарином при швидкій антикоагуляції. Препарат кумулює при порушеннях функції печінки та при генетичних поліморфізмах CYP2C9, що підвищує ризик геморагічних ускладнень. Клінічно похідні кумарину (включаючи дикумарол, варфарин, аценокумарол) застосовуються для профілактики та лікування тромбоемболічних ускладнень при фібриляції передсердь, венозних тромбозах, протезованих клапанах серця. Основні побічні ефекти – кровотечі різної локалізації, які виникають саме через пригнічення синтезу вітамін K-залежних факторів; специфічним ускладненням є «кумариновий некроз шкіри» на 3–10 добу терапії при дефіциті протеїну C. Єдиним фізіологічним антагоністом дії є саме вітамін K (фітонадіон), що дозволяє швидко усунути ефект при передозуванні. Саме конкурентна блокада відновлення вітаміну K і порушення γ-карбоксилювання факторів згортання крові пояснює різке зниження вмісту функціонально активного протромбіну та інших вітамін K-залежних факторів, що чітко відрізняє дію дикумаролу від впливу на інші вітаміни та робить його антивітаміном саме вітаміну K.