У хворого тромбоз коронарних судин. Необхідно введення речовини, що відновлює їх прохідність. Яка з перелічених речовин має необхідні властивостями?

Чому це правильна відповідь

Стрептокіназа є непрямим активатором плазміногену бактеріального походження (від β-гемолітичного стрептокока), утворює стехіометричний комплекс з плазміногеном, внаслідок чого відбувається конформаційна зміна молекули і експозиція активного центру, який розщеплює Arg560-Val561 зв’язок в інших молекулах плазміногену з утворенням активного плазміну. Плазмін є сериновою протеазою, що гідролізує фібрин (і фібриноген) у складі тромбу, розчиняючи як свіжоутворені, так і організовані згустки, включаючи тромби в коронарних артеріях. На відміну від тканинного активатора плазміногену (альтеплаза), стрептокіназа діє системно, викликаючи стан фібринолізу з різким зниженням рівня фібриногену, подовженням тромбінового часу та підвищенням продуктів деградації фібрину, що забезпечує швидке відновлення прохідності оклюдованої судини при гострому інфаркті міокарда. Фармакокінетично стрептокіназа вводиться тільки внутрішньовенно (болюсно або інфузійно), швидко зв’язується з циркулюючими антитілами (особливо після перенесеної стрептококової інфекції), утворює комплекс з плазміногеном, період напіввиведення комплексу становить близько 20–40 хвилин, виводиться ретикулоендотеліальною системою та нирками. Через наявність антитіл у більшості дорослих перше введення може бути менш ефективним, а повторне (протягом 5 діб–років) провокує алергічні реакції аж до анафілактичного шоку. Саме системний фібринолітичний ефект робить стрептокіназу препаратом вибору для фармакологічної реперфузії при гострому трансмуральному інфаркті міокарда в перші 6–12 годин, коли необхідно швидко розчинити тромб і відновити кровотік у коронарній артерії. Клінічно стрептокіназа є класичним тромболітиком першого покоління, що застосовується саме для лізису внутрішньосудинних тромботичних мас при гострому інфаркті міокарда, тромбозі глибоких вен, тромбоемболії легеневої артерії. Основні побічні ефекти — кровотечі (включаючи внутрішньочерепні), алергічні реакції, артеріальна гіпотензія (через вивільнення брадикініну та швидке зниження в’язкості крові). Описана в задачі ситуація «тромбоз коронарних судин» і необхідність речовини, що відновлює їх прохідність, вказує саме на тромболітичну терапію, а не на антикоагулянтну чи антиагрегантну профілактику.