У тварини збільшений тонус м’язів-розгиначів. Це є наслідком посиленої передачі інформації до мотонейронів спинного мозку такими низхідними шляхами:

Чому це правильна відповідь

Вестибулоспінальні шляхи беруть початок від латерального та медіального вестибулярних ядер і передають збудження переважно до α- та γ-мотонейронів розгиначів антигравітаційних м’язів через моносинаптичні та полісінаптичні зв’язки. Посилення передачі по цих шляхах підвищує тонічну деполяризацію мотонейронів розгиначів, збільшуючи їх частоту розрядів і силу тонічного скорочення м’язів. Регуляція здійснюється на системному рівні через рефлекси пози та рівноваги, де сигнали від отолітових органів і півколових каналів активують вестибулярні ядра при зміні пози голови відносно вектора гравітації. Це забезпечує фасилітацію розгиначів для підтримання вертикальної пози тіла. Механізм базується на глутаматергічній ексцитаторній передачі від вестибулярних нейронів до спінальних мотонейронів, де активація AMPA-рецепторів викликає швидку деполяризацію, а NMDA-рецептори підтримують тривале збудження. Така пряма дія пояснює домінування вестибулоспінальних шляхів у формуванні антигравітаційного тонусу. Зворотний зв’язок реалізується через пропріоспінальні інтернейрони та м’язові веретена, які модулюють надмірне збудження при досягненні стабільної пози, нормалізуючи тонус і запобігаючи ригідності. Саме вестибулоспінальний шлях спеціалізований для тонічного збудження розгиначів, тому його посилення безпосередньо викликає збільшення їх тонусу. Інші низхідні системи або фасилітують згиначі, або балансують тонус між групами м’язів, тому не забезпечують ізольованого підвищення тонусу саме розгиначів.