У психіатричну клініку доставлений хворий 40 років в стані збудження, агресії, марення. Який препарат слід ввести хворому?

Чому це правильна відповідь

Аміназин (хлорпромазин) є типовим нейролептиком фенотіазинового ряду з вираженою антипсихотичною дією, що реалізується через блокаду дофамінових D2-рецепторів у мезолімбічній та мезокортикальній системах мозку, зменшуючи таким чином позитивну психотичну симптоматику (марення, галюцинації, збудження, агресію). Додатково блокує α1-адренорецептори, гістамінові H1-рецептори та м-холінорецептори, що забезпечує потужний седативний, протиблювотний та гіпотермічний ефекти. При гострому психомоторному збудженні з маренням і агресією саме аміназин є препаратом першого вибору для швидкого купірування психозу завдяки поєднанню антипсихотичної та седативної дії. При внутрішньом’язовому або внутрішньовенному введенні аміназин має швидкий початок дії (15–30 хвилин), високу біодоступність, значне зв’язування з білками плазми (до 95 %), проходить через гематоенцефалічний бар’єр, метаболізується в печінці з утворенням багатьох метаболітів (включаючи активний 7-гідроксихлорпромазин), виводиться переважно нирками. Завдяки вираженій седативній компоненті та здатності пригнічувати дофамінові механізми агресії аміназин ефективно усуває психомоторне збудження навіть у високих разових дозах без розвитку парадоксального посилення симптомів. У клінічній психіатрії аміназин залишається еталонним засобом для невідкладної терапії гострих психотичних станів, маніакального збудження, делірію, особливо коли є загроза для пацієнта чи оточуючих. Побічні ефекти (гіпотензія, екстрапірамідні розлади, нейролептичний синдром) є очікуваними наслідками блокади відповідних рецепторів, але при гострому психозі користь значно перевищує ризик. Жоден інший препарат із запропонованих варіантів не має достатньої антипсихотичної активності для купірування марення та агресії: бензодіазепіни лише седаціюють, резерпін виснажує катехоламіни повільно, броміди та валеріана мають слабку дію.