Безпосередньо після переходу з горизонтального положення у вертикальне у чоловіка частота серцевих скорочень збільшилась на 15 скорочень за хвилину. Які механізми регуляції переважно зумовлюють цю зміну?

Чому це правильна відповідь

Перехід у вертикальне положення викликає гравітаційне перерозподілення крові до вен нижніх кінцівок і черевної порожнини, зменшуючи венозне повернення до серця та ударний об'єм на органному рівні. Зниження серцевого викиду зменшує розтягнення барорецепторів дуги аорти та каротидного синуса, знижуючи їх тонічну імпульсацію по аферентних волокнах IX і X нервів до солітарного ядра довгастого мозку. Пригнічення барорецепторів знімає гальмування вазомоторного центру, посилюючи еферентну симпатичну активність до сіноатріального вузла через прегангліонарні та постгангліонарні волокна на системному рівні. Збільшення вивільнення норадреналіну прискорює фазу спонтанної діастолічної деполяризації в пейсмейкерних клітинах за рахунок активації β1-рецепторів і зростання If-струму через HCN-канали. Зворотний зв'язок реалізується відновленням артеріального тиску завдяки тахікардії та вазоконстрикції, що знову посилює барорецепторну імпульсацію та стабілізує частоту серцевих скорочень. Цей швидкий безумовний барорецепторний рефлекс компенсує ортостатичне зниження тиску протягом секунд, забезпечуючи адекватну перфузію мозку без залучення гуморальних факторів.