Після лікування високоефективним протитуберкульозним засобом у жінки 48-ми років виникли явища невриту зорового нерва, порушення пам’яті, судоми. Який із зазначених протитуберкульозних препаратів приймала хвора?

Чому це правильна відповідь

Ізоніазид є високоефективним протитуберкульозним препаратом першої лінії, який діє як проліки: після активації каталазою-пероксидазою KatG мікобактерій утворює активні радикали, що інгібують синтез міколєвих кислот у клітинній стінці та пошкоджують ДНК. Водночас ізоніазид є потужним інгібітором піридоксинкінази та утворює гідразони з піридоксаль-5-фосфатом (активною формою вітаміну В6), викликаючи функціональний дефіцит цього коферменту. Порушення метаболізму вітаміну В6 призводить до пригнічення синтезу ГАМК (через блокаду глутаматдекарбоксилази), зниження гальмівних впливів у ЦНС і розвитку судом, порушення пам’яті, психозів, а також до периферичної нейропатії та невриту зорового нерва внаслідок аксональної дегенерації та демієлінізації. Неврит зорового нерва є класичним дозозалежним токсичним ефектом ізоніазиду, що виникає внаслідок порушення метаболізму ретинальних гангліозних клітин та провідних шляхів зорового аналізатора через дефіцит піридоксальфосфату. Фармакокінетично ізоніазид швидко всмоктується в ШКТ, добре проникає через ГЕБ і в ліквор, метаболізується в печінці шляхом ацетилювання (швидкі та повільні ацетилятори), виводиться переважно нирками. У повільних ацетиляторів (до 50 % населення в Європі) спостерігається вища концентрація препарату в плазмі та вищий ризик нейротоксичності, включаючи неврит зорового нерва та судоми. Клінічно комбінація невриту зорового нерва, порушення пам’яті та судом є патогномонічною саме для токсичності ізоніазиду і повністю усувається призначенням піридоксину (вітаміну В6) у високих дозах. Жоден інший протитуберкульозний препарат першої чи другої лінії не викликає одночасно всіх цих неврологічних проявів.