У хворого впродовж 10-ти днів має місце підвищена температура, напади характерного кашлю. Лікар призначив посів слизу з носоглотки на середовище КВА. Який мікроорганізм передбачається виявити?

Чому це правильна відповідь

Збудником коклюшу є Bordetella pertussis — це грамнегативна дрібна коккобацилярна бактерія, яка не утворює спор, не має джгутиків і є суворим аеробом. Вона має тонку клітинну стінку з ліпополісахаридним компонентом і чутлива до умов зовнішнього середовища, що зумовлює необхідність використання спеціальних поживних середовищ для її культивування. Основними факторами патогенності Bordetella pertussis є коклюшний токсин, аденілатциклаза-токсин, трахеальний цитотоксин та адгезини, зокрема філаментозний гемаглютинін і пілі. Ці фактори забезпечують прикріплення бактерії до війчастого епітелію дихальних шляхів і пригнічення місцевих захисних механізмів, що призводить до тривалого подразнення кашльових рецепторів. Патогенез коклюшу пов’язаний із локалізацією збудника на слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів без генералізації процесу. Токсини ушкоджують війчастий епітелій, порушують мукоциліарний кліренс і викликають напади судомного кашлю, що зберігаються протягом кількох тижнів. Гарячка і катаральні явища передують типовим кашльовим нападам. Для лабораторної діагностики на ранніх етапах захворювання застосовують бактеріологічний метод із забором слизу з носоглотки. Посів проводять на спеціальні поживні середовища, зокрема середовище КВА, яке забезпечує ріст Bordetella pertussis і пригнічує супутню мікрофлору. Саме вибір цього середовища є ключовою діагностичною підказкою в умові задачі. Імунітет після перенесеного коклюшу є нестійким і поступово слабшає, що пояснює можливість повторних захворювань. Профілактика здійснюється шляхом активної імунізації інактивованими або ацелюлярними вакцинами, які входять до складу комбінованих щеплень. Сукупність клінічних проявів і використання середовища КВА прямо вказує на паличку коклюшу як збудника.