До лікарні надійшла дитина з діагнозом 'стафілококовий сепсис'. На яке живильне середовище потрібно посіяти кров хворого з метою виділення збудника?

Чому це правильна відповідь

Staphylococcus aureus — грампозитивний кок, факультативний анаероб, росте на простих живильних середовищах, утворює золотисті колонії завдяки каротиноїдному пігменту. При сепсисі збудник циркулює в крові, тому для його виділення проводять гемокультуру — посів крові на живильні середовища. Основним середовищем для первинного посіву крові при підозрі на бактеріємію та сепсис є цукрово-пептонний бульйон (звичайний м’ясо-пептонний бульйон з додаванням глюкози). Це збагачене рідке середовище забезпечує швидке розмноження стафілококів навіть при низькій концентрації бактерій у крові, дозволяє виявити зростання за помутнінням, газоутворенням або плівкою на поверхні. Після зростання проводять пересів на щільні середовища (сольовий агар, кров’яний агар) для отримання чистих колоній та подальшої ідентифікації. Патогенез стафілококового сепсису включає проникнення збудника через шкіру, слизові або катетери, подальшу бактеріємію з дисемінацією в органи. Фактори патогенності — коагулаза (утворює фібриновий згусток навколо бактерії, захищає від фагоцитозу), α-токсин (лізує еритроцити та лейкоцити), лейкоцидин, ентеротоксини, протеази. Імунна відповідь переважно гуморальна з утворенням антитіл до токсинів, але нестерильна через внутрішньоклітинну персистенцію. Діагностика сепсису базується на посіві крові (беруть 10–20 мл у флакони з бульйоном) у фазі лихоманки. При зростанні стафілококів у бульйоні спостерігають рівномірне помутніння, іноді осад або плівку. Подальша ідентифікація — каталазопозитивність, коагулазопозитивність, ферментація манітолу на сольовому агарі з утворенням жовтих колоній. Серологічні методи малоефективні. Імунітет після стафілококової інфекції нестерильний, можливі рецидиви. Вакцини відсутні через антигенну варіабельність. Профілактика — асептика, санація хронічних вогнищ, гігієна рук. Саме цукрово-пептонний бульйон є правильним варіантом, оскільки це стандартне збагачене середовище для первинної гемокультури при сепсисі; ключова ознака — рідке середовище для виявлення зростання навіть при низькій бактеріємією, на відміну від щільних селективних середовищ, призначених для кишкових бактерій.