При бактеріоскопічному дослідженні носоглоткового слизу дитини 2,5 років, хворої на назофарингіт, виявлені грамнегативні диплококи, схожі за формою на кавові зерна. Які структури організму дитини найбільш імовірно будуть уражені, якщо ці мікроорганізми проникнуть у кров?
- А Сечостатеві шляхи
- Б Лімфатичні вузли
- В Серцеві клапани
- Г Оболонки мозку Правильна
- Д Ниркові гломерули
Чому це правильна відповідь
Виявлені грамнегативні диплококи бобоподібної форми, що нагадують кавові зерна, є типовою морфологічною ознакою менінгококів роду Neisseria, зокрема Neisseria meningitidis. Це бактерії, які не утворюють спор, є нерухомими, мають тонку клітинну стінку з ліпополісахаридом і часто вкриті капсулою, що є ключовим фактором їх патогенності. Саме капсула забезпечує стійкість до фагоцитозу та сприяє виживанню в кровотоці. Основними факторами патогенності менінгококів є полісахаридна капсула, ендотоксин ліпоолігосахаридної природи, а також адгезини, що забезпечують прикріплення до епітелію носоглотки. Ураження зазвичай починається з колонізації слизової оболонки носоглотки, що клінічно проявляється назофарингітом, особливо у дітей раннього віку. За певних умов бактерії здатні проникати через епітеліальний бар’єр у кров. Після проникнення в кров менінгококи можуть викликати бактеріємію, що є вирішальним етапом у розвитку генералізованої інфекції. Завдяки своїм факторам вірулентності вони здатні перетинати гематоенцефалічний бар’єр і досягати центральної нервової системи. Саме ця властивість обумовлює їх тропність до оболонок головного мозку. Ураження мозкових оболонок проявляється розвитком гнійного менінгіту, який є класичною та найбільш небезпечною формою менінгококової інфекції. Імунна відповідь організму у вигляді запалення в субарахноїдальному просторі призводить до типових клінічних симптомів менінгіту. Тому проникнення менінгококів у кров найбільш імовірно завершиться саме ураженням оболонок мозку. Ключовою ознакою з умови задачі є поєднання локалізації збудника в носоглотці дитини та характерної морфології грамнегативних диплококів. Це дозволяє чітко ідентифікувати менінгококи і логічно пов’язати їх здатність до гематогенного поширення з ураженням оболонок головного мозку, а не інших органів.