У пацієнтки віком 50 років спостерігається гнійне запалення шийки матки. Під час бактеріоскопічного дослідження гнійних виділень з шийки матки виявлено: грамнегативні бобовидні диплококи, що знаходяться як в середині, так і поза лейкоцитами. Укажіть збудника цього гнійного запалення.
- А Neisseria gonorroeae Правильна
- Б Chlamidia trachomatis
- В Calymmatobacterium granulomatis
- Г Candida albicans
- Д Haemophilus vaginalis
Чому це правильна відповідь
Neisseria gonorrhoeae є грамнегативним диплококом бобовидної або ниркоподібної форми, клітини розташовуються парами з увігнутими сторонами одна до одної, часто внутрішньоклітинно в нейтрофілах у вигляді характерних «кава-бобів». Бактерія не утворює спор, не має джгутиків, має пілі типу IV для адгезії та капсулоподібну структуру, оксидазопозитивна, росте на шоколадному агарі чи селективних середовищах з ванкоміцином та колістином. Збудник є облігатним патогеном людини з тропністю до циліндричного та перехідного епітелію слизових сечостатевих шляхів, прямої кишки та глотки. Основними факторами патогенності є пілі для прикріплення до неворсинчастого епітелію, білок Opa для інвазії в клітини, IgA-протеаза для розщеплення секреторного IgA, ліпополісахарид з ендотоксичною активністю та здатність до антигенної та фазової варіації поверхневих структур для уникнення імунної відповіді. Гонокок не продукує класичних екзотоксинів, але пошкодження тканин відбувається за рахунок запальної реакції на ендотоксин та ферменти. Патогенез гнійного цервіциту починається зі статевого проникнення, адгезії до епітелію шийки матки, інвазії з активацією нейтрофілів та утворенням гнійного ексудату, можливим асцендентним поширенням до ендометрію та труб. Клінічна картина гнійного запалення шийки матки характеризується рясними гнійними виділеннями, болем у нижній частині живота, диспареунією, але часто буває малосимптомною в жінок. Вроджена імунна відповідь з масивною нейтрофільною інфільтрацією не елімінує збудника через варіабельність антигенів, набутий імунітет слабкий і нестерильний. Діагностика базується на мікроскопії гнійних виділень з виявленням грамнегативних внутрішньоклітинних диплококів, посіві на селективні середовища з ідентифікацією за оксидазою та ферментацією глюкози без сахарози чи лактози, ПЛР для підтвердження. У задачі бактеріоскопія гнійних виділень з шийки матки виявила грамнегативні бобовидні диплококи як внутрішньо-, так і позаклітинно, що є класичною морфологічною ознакою саме Neisseria gonorrhoeae при гострому гонококовому цервіциті. Ця картина безпосередньо пов'язана з гнійним характером запалення через масивний нейтрофільний хемотаксис та фагоцитоз гонококів. Інші збудники, такі як хламідії чи кандиди, мають абсолютно іншу морфологію та не візуалізуються як диплококи в лейкоцитах. Імунітет після гонококової інфекції нестерильний через високу антигенну варіабельність пілів та Opa-білків, можливі повторні зараження. Специфічної вакцини не існує через відсутність стабільних захисних антигенів. Профілактика включає бар'єрні методи контрацепції, скринінг та лікування статевих партнерів.