У хворого 45-ти років на тлі трансмурального інфаркту міокарда розвинулася гостра лівошлуночкова недостатність. Який лікарський засіб доцільно застосувати у даній ситуації для покращення помпової функції серця?

Чому це правильна відповідь

Добутамін є синтетичним катехоламіном із переважною стимуляцією β1-адренорецепторів міокарда та помірною дією на β2-рецептори, практично без α-адренергічної активності. Зв’язування з β1-рецепторами активує Gs-білок, підвищує рівень цАМФ, відкриває потенціалзалежні кальцієві канали L-типу та збільшує внутрішньоклітинний Са2+ у кардіоміоцитах під час систоли, що значно посилює скоротливість міокарда (позитивний інотропний ефект) і підвищує ударний об’єм без пропорційного зростання частоти серцевих скорочень. При гострій лівошлуночковій недостатності на тлі трансмурального інфаркту міокарда добутамін швидко підвищує серцевий викид, зменшує тиск наповнення лівого шлуночка, покращує системну і коронарну перфузію, що є критичним для запобігання кардіогенному шоку та набряку легень. Добутамін застосовується виключно внутрішньовенно краплинно, має ультракороткий період напіввиведення (2–3 хвилини) через швидкий метаболізм катехол-О-метилтрансферазою та моноаміноксидазою, що забезпечує миттєвий контроль ефекту шляхом зміни швидкості інфузії та відсутність кумуляції. При тривалому введенні (понад 72 години) розвивається тахіфілаксія через down-regulation β-рецепторів, тому препарат використовується короткочасно до стабілізації стану або переходу на пероральні засоби. Клінічно добутамін є препаратом першої лінії при кардіогенному шоці та гострій декомпенсації серцевої недостатності з низьким серцевим викидом, особливо коли потрібне швидке підвищення інотропії без значного зростання потреби міокарда в кисні. Основні побічні ефекти — шлуночкові аритмії, тахікардія, ішемія міокарда при надмірному підвищенні скоротливості — виникають саме через β1-адренергічну стимуляцію. Саме селективний β1-ефект з мінімальною хронотропною дією та короткою тривалістю дії робить добутамін оптимальним для гострої систолічної дисфункції при інфаркті міокарда, на відміну від неселективних катехоламінів чи вазодилататорів. Саме добутамін, а не інші запропоновані засоби, має виражений позитивний інотропний ефект при мінімальному впливі на ЧСС і периферичний опір, що відповідає патогенезу гострої лівошлуночкової недостатності на тлі інфаркту міокарда.