Хворому на миготливу аритмію, в анамнезі якого бронхіальна астма, треба призначити протиаритмічний засіб. Який препарат з цієї групи ПРОТИПОКАЗАНИЙ хворому?

Чому це правильна відповідь

Анаприлін (пропранолол) є неселективним β-адреноблокатором, що блокує як β1-, так і β2-адренорецептори, при цьому блокада β2-рецепторів у бронхіальному дереві призводить до бронхоспазму через переважання парасимпатичного тонусу та зниження внутрішньоклітинного цАМФ у гладеньких м’язах бронхів. У пацієнтів з бронхіальною астмою або ХОЗЛ неселективні β-блокатори протипоказані, оскільки можуть спровокувати тяжке загострення з бронхообструкцією, гіпоксією та навіть летальним наслідком. При миготливій аритмії β-блокатори є препаратами вибору для контролю частоти шлуночкових скорочень, однак у пацієнтів з астмою застосовують лише кардіоселективні β1-блокатори (метопролол, бісопролол, небіволол), які практично не впливають на β2-рецептори бронхів. Фармакодинамічно пропранолол знижує автоматизм синоатріального вузла, уповільнює провідність у передсердно-шлуночковому вузлі та зменшує скоротливість міокарда за рахунок блокади β1-рецепторів, що ефективно при тахісистолічній формі миготливої аритмії, але саме неселективність робить його небезпечним при супутній бронхообструктивній патології. Інші перелічені препарати (верапаміл, ніфедипін, новокаїнамід, аймалін) не мають бронхоспастичної дії: верапаміл і ніфедипін — блокатори кальцієвих каналів, новокаїнамід і аймалін — блокатори натрієвих каналів класу IA, їх побічні ефекти стосуються провідності міокарда, проаритмогенної дії або антихолінергічних проявів, але не бронхів. Клінічно анаприлін є єдиним препаратом з наведеного списку, що має абсолютне протипоказання при бронхіальній астмі через високий ризик бронхоспазму, тоді як інші протиаритмічні засоби можуть застосовуватись за показаннями без такого ризику. Саме неселективна β-блокада є ключовою фармакологічною ознакою, що робить анаприлін протипоказаним у даній ситуації.