При диспансерному обстеженні у хворого знайдено цукор в сечі. Який найбільш імовірний механізм виявлених змін, якщо вміст цукру в крові нормальний?

Чому це правильна відповідь

Виявлення глюкози в сечі при нормальному рівні цукру в крові свідчить про порушення тубулярної функції нирок, зокрема здатності проксимальних канальців до реабсорбції глюкози. Це відноситься до порушень обміну речовин на рівні органів виділення, де збереження клітинного та системного гомеостазу не супроводжується гіперглікемією, але відбувається дефектна реабсорбція з первинним механізмом на рівні нефрону. Молекулярно цей процес пов’язаний із дефіцитом або дисфункцією транспортних білків SGLT2 і GLUT2, які відповідають за активне та пасивне перенесення глюкози із канальцевого просвіту у кров. При зниженні їх функції частина глюкози не всмоктується і залишається в сечі. На клітинному рівні порушення транспорту призводить до втрати осмотично активних речовин, що може незначно впливати на об’єм рідини в канальцях, але не змінює концентрацію глюкози в плазмі. Системні механізми регуляції, включаючи інсулін та контринсулярні гормони, у цьому випадку зберігають нормальний метаболізм глюкози в тканинах. Клінічно це проявляється глюкозурією без гіперглікемії, що типово для тубулопатій або спадкових дефектів реабсорбції глюкози. Порушення зворотного всмоктування не викликає значних змін кислотно-лужного стану чи електролітного балансу при помірному виведенні глюкози. Основний наслідок такого механізму полягає у появі глюкози в сечі при нормальному рівні глюкози крові, що є маркером порушення функції канальців, а не ендокринної патології. Це пояснює клінічне спостереження у хворого. Тому правильним є "Порушення реабсорбції глюкози в канальцях нефрона", оскільки саме дефект тубулярного транспорту глюкози пояснює її наявність у сечі при нормальному рівні крові. Інші варіанти, такі як інсулінорезистентність, гіперпродукція глюкокортикоїдів, дефіцит інсуліну або порушення клубочкової фільтрації, не пояснюють нормоглікемічну глюкозурію.