У чоловіка діагностовано гострий гломерулонефрит. Поява якої речовини в сечі свідчить про ушкодження базальної мембрани капілярів клубочків нирок у разі цієї патології?

Чому це правильна відповідь

Протеїнурія при гострому гломерулонефриті є порушенням гломерулярної фільтрації з підвищенням проникності базальної мембрани капілярів клубочків для білків плазми. У нормі базальна мембрана з негативно зарядженими глікопротеїнами (гепаран-сульфатом) та щілинними діафрагмами подоцитів (нефрин) утримує альбумін та більші білки; при гострому гломерулонефриті імунні комплекси (антистрептококові антитіла) відкладаються субепітеліально чи субендотеліально, активують комплемент з утворенням мембраноатакуючого комплексу, що пошкоджує подоцити та базальну мембрану, втрачається негативний заряд і порушується розмірна селективність. Молекулярний каскад включає активацію комплементу C5b-9, вивільнення прозапальних цитокінів (IL-1, TNF-α) від інфільтруючих нейтрофілів та макрофагів, продукцію реактивних форм кисню та протеаз, що руйнують компоненти базальної мембрани. Це призводить до витоку альбуміну (первинна протеїнурія) та глобулінів у первинну сечу, з подальшою селективною чи неселективною протеїнурією залежно від тяжкості ураження. Клінічно протеїнурія проявляється пінистістю сечі, гіпопротеїнемією, набряками при нефротичному компоненті. Функціонально пошкодження базальної мембрани знижує швидкість клубочкової фільтрації через запалення та проліферацію мезангіальних клітин, викликає гематурію (деформовані еритроцити) та олігурію. Ускладнення включають прогресування до хронічної ниркової недостатності при повторних епізодах, нефротичний синдром з гіпоонкотичними набряками, гіпертензію через активацію РААС вторинно до гіповолемії. Саме цей варіант правильний, бо ключова патогенетична ознака гострого гломерулонефриту — імунно-опосередковане ураження базальної мембрани з втратою бар’єрної функції; причинно-наслідковий зв’язок прямий: відкладення імунних комплексів → активація комплементу та запалення → пошкодження базальної мембрани → протеїнурія як прямий маркер ураження клубочків, на відміну від глюкози (тубулярне порушення), лейкоцитів (пієлонефрит) чи інших метаболітів.