При операції у хлопчика 12-ти років видалений апендикс, який надіслано патологу на дослідження. Макроскопічно: апендикс в дистальному відділі з булавоподібним стовщенням діаметром 3 см, при розрізі якого вилилася прозора жовтувата рідина, стінка апендикса стоншена. Мікроскопічно: атрофія всіх шарів апендикса, ознак запалення немає. Який найбільш імовірний діагноз?

Чому це правильна відповідь

Водянка апендикса є результатом обструкції просвіту апендикса без приєднання інфекційного запального процесу, що веде до накопичення слизисто-серозного вмісту та розтягнення стінки органа. Макроскопічно характерною ознакою є булавоподібне стовщення дистального відділу апендикса, яке має тонку стінку та містить прозору жовтувату рідину; ці зміни чітко співпадають з описом у задачі. Мікроскопічно визначається атрофія всіх шарів, що пов’язано з тривалим тиском рідини та порушенням кровопостачання без ознак запалення, некрозу чи інфільтрації, що також повністю відповідає опису. Патогенез водянки полягає у механічному закритті просвіту апендикса слизовою пробкою, гіперплазією лімфоїдної тканини або рубцем, що не супроводжується бактеріальним інфікуванням. Унаслідок цього секрет слизової не може евакуюватися, накопичується та викликає дилатацію стінки апендикса, трофічні порушення та подальшу атрофію. При тривалому перебігу можливий розвиток мукоцеле, однак в представленому випадку характерний серозний вміст, що свідчить саме про водянку. Морфологічні зміни у вигляді атрофії всіх шарів без інфільтрації нейтрофілами, відсутність виразок і гнійного вмісту суттєво відрізняють цей процес від гострих і хронічних форм